— Бити!
Стрижень. На місця! Запам’ятайте всі цей факт, а зараз комітет наказує тримати залізну дисципліну. Горніст!
Горніст дає сигнал.
Струнко! На прапор революції рівняйсь!
Помалу пішов угору червоний прапор на щоглу. Грає оркестр. Вільно! Розійдись!
Розходяться.
1-й м о р я к
Г айдай. Ще буде час, браток. На троси всіх розвісимо сушить, як воблу.
Пішли. Залишились Стрижень і юнга.
Стрижень
Юнга. Нічого, товаришу Стрижень, наплюйте на офіцерів... Я скоро буду кочегаром, вже шурував топку, от побачите.
Стрижень. Кочегаром...
Юнга
Виходять па бойову башту три моряки, один з них грає на гармонії, співає: «Выхожу один я па дорогу... 10
гу... сквозь тума...ман...»Виходить старий боцман Бухта.
Бухта
Йому у відповідь моряк заклав два пальці в рот і засвистів.
2-й моряк. Катісь, стара баржо...
Зареготали всі.
Бухта
Скочив з башти високий матрос, підійшов, награючи на гармонії, до боцмана, став, зміряв його очима.
2-й моряк. Альошо, прочитай старичку боцману доклад про революцію...
Високий матрос. Єсть, Васю...
Моряки навколо старого боцмана співають.
2-й моряк. Ну, старик, мовчиш? Слабо йому отвєт дать. Ех ти, несвідома старорежимна калоша! Не розумієш революції.
Бухта. Дурак ти, дурак! Не понімаєш ти, що революція должна на чистих кораблях ходить по морю... Ну, слабо отвєт дать...
2-й моряк. Одчалівай, братішки, а то старик, виходить, сам докладувати про революцію може.
Високий матрос розтягнув гармонію, почав тихо пісню. Вийшли моряки. Зігнувся старий боцман Бухта, підняв цигарку. Входять мічман Кноріс і боцман Кобза.