Читаем Драматичні твори полностью

— Бити!

Стрижень. На місця! Запам’ятайте всі цей факт, а зараз комітет наказує тримати залізну дисципліну. Горніст!

Горніст дає сигнал.

Струнко! На прапор революції рівняйсь!

Помалу пішов угору червоний прапор на щоглу. Грає оркестр. Вільно! Розійдись!

Розходяться.

1-й м о р я к (до Гайдая). Кубрик мінерів пропонує завтра підтягти за горло адмірала разом з прапором угору, тоді офіцери вийдуть.

Г айдай. Ще буде час, браток. На троси всіх розвісимо сушить, як воблу.

Пішли. Залишились Стрижень і юнга.

Стрижень (у важкій задумі). Ех, коли б нам своїх командирів, браток!

Юнга. Нічого, товаришу Стрижень, наплюйте на офіцерів... Я скоро буду кочегаром, вже шурував топку, от побачите.

Стрижень. Кочегаром... (Закурює і дає цигарку юнзі.) Тобі вчитись треба, ти сам розумієш... Ех ти, герой! (Пішов.)

Юнга (курить). От чудак, вчитись треба. (Пауза.) Над нами вихри враждебные веют, а він вчитись, яка юринда... Я буду кочегаром, як дядя Артем, которий погиб. (Тихо співає.) «...Раскинулось море широко...» Ех, товариші пушки;.. Я буду кочегаром революції. (Швидко зник в люку.)

Виходять па бойову башту три моряки, один з них грає на гармонії, співає: «Выхожу один я па дорогу... 10 гу... сквозь тума...ман...»

Виходить старий боцман Бухта.

Бухта (подивився на моряків, свиснув у дудку). Слухай команду. Палубу скатіть, протерти піском, обратно скатіть, обратно протерти піском і пролопатіть... Помєще-ніє мить милом, залєзо, медяшки драїть... (Знову свиснув.)

Йому у відповідь моряк заклав два пальці в рот і засвистів.

2-й моряк. Катісь, стара баржо...

Зареготали всі.

Бухта (знову свиснув). Слухать команду. Узять швабри, шланги. Палуба флагмана гірша за конюшню. До чого довели!.. Сухопутні фраєри ви, а не моряки.

Скочив з башти високий матрос, підійшов, награючи на гармонії, до боцмана, став, зміряв його очима.

2-й моряк. Альошо, прочитай старичку боцману доклад про революцію...

Високий матрос. Єсть, Васю... (До боцмана.) Ех, старість твою мені жалко, а то амба була б тобі в один момент. Ти що, хочеш, щоб я тобі палубу драїв? Я триста лет драїв щодня, а тепер точка... Революція тепер, старий чудак, революція, розумієш? (І заграв веселу пісню.)

Моряки навколо старого боцмана співають.

2-й моряк. Ну, старик, мовчиш? Слабо йому отвєт дать. Ех ти, несвідома старорежимна калоша! Не розумієш революції. (Кинув цигарку на палубу.) Не розумієш, що наш кубрик ухвалив підняти за місяць революцію в усіх портах, морях і океанах нашої планети, а ти — драїть...

Бухта. Дурак ти, дурак! Не понімаєш ти, що революція должна на чистих кораблях ходить по морю... Ну, слабо отвєт дать...

2-й моряк. Одчалівай, братішки, а то старик, виходить, сам докладувати про революцію може.

Високий матрос розтягнув гармонію, почав тихо пісню. Вийшли моряки. Зігнувся старий боцман Бухта, підняв цигарку. Входять мічман Кноріс і боцман Кобза.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Сенека. Собрание сочинений
Сенека. Собрание сочинений

Луций Анней Сенека – крупнейший римский философ, первый представитель стоицизма в Древнем мире. Особую роль в формировании взглядов философа сыграл древнегреческий мыслитель Посидоний. В свою очередь, нравственная позиция и система ценностей Сенеки оказали сильное влияние на его современников и последующие поколения.Произведения Сенеки – всегда откровенный и развернутый «кодекс чести». Любой труд знаменитого философа разворачивает перед нами подробную картину его философии. Сенека поясняет, аргументирует и приглашает к диалогу. В его произведениях поднимаются вопросы, которые затрагивают категории жизни и смерти, счастья и горя, философии и математики: каким должен быть лучший признак уравновешенного ума? Как следует жить, чтобы не падать духом? Для чего человеку нужна философия? В чем разница между философией и математикой? Что приносит нам величайшие беды? Как исправить свою жизнь?В сборник вошли избранные «Нравственные письма к Луцилию», трагедии «Медея», «Федра», «Эдип», «Фиэст», «Агамемнон» и «Октавия» и философский трактат «О счастливой жизни».

Луций Анней Сенека

Драматургия / Философия / Античная литература