Анексія: Острів Крим

Аксьонов також переконував журналістів, що кримські татари братимуть участь у референдумі: «Це [рішення про бойкот. — Прим. ред.] не думка всього кримськотатарського народу, а думка Меджлісу, який не представляє думку всіх татар».

Тим часом розгорівся скандал із грошима, які українське Мінсоцполітики досі відправляло для виплат пенсій на рахунки кримського казначейства. Як можна було їх передавати в умовах, коли всі органи влади контролювалися самопроголошеним урядом? Нарешті Мінсоцполітики заявило про ризик, що сепаратисти «використають не за призначенням» кошти, які виділив Київ для пенсіонерів у Криму. Міністр Людмила Денисова повідомила, що йдеться про суму 45,7 млн. грн.

Оскільки всі попередні дні тривали напади й захоплення прикордонних пунктів у Криму, було опубліковано останні дані, дуже невтішні. За повідомленням із сайту МЗС України, на 14 березня заблоковано (захоплено) та виведено з ладу в Криму 49 з 56 об’єктів Держприкордонслужби, зокрема 5 з 5 органів управління; 10 з 12 відділів прикордонної служби; 3 пункти пропуску. Крім того, захоплено 8 військових частин або підрозділів ЗСУ, блоковано ще 22, у 3 в/ч ЗСУ незаконно вилучено стрілецьку зброю та боєприпаси (АК — 137, ПМ — 60, набоїв — 28111).

Микола Балан ділиться спогадами про облогу «зеленими чоловічками» українських частин: «Були випадки, у Сімферополі наприклад, коли вони сперечалися, хто з них стоятиме біля КПП. Коли машини виїжджали, вони зупиняли — на якій підставі ви зупинили? хто ви такі? — можна було й проїхати, ми не дозволяли нас обшукувати. Але потім, коли, як ми дізналися, у Феодосії частина батальйону морської піхоти о третій годині ночі поїхала, частина залишилася, тобто вже не було батальйону, хоч із ким зв’язувався — з прикордонником, генералом Артюхом, — не було зв’язку, начальника УВС поміняли, призначили нового, прислали його з Києва, бо той написав рапорт, начальник СБУ взагалі просто зник, я досі не знаю, де він. Дзвоню в Севастополь у військову прокуратуру — хто вже поїхав на материкову частину України, хто там залишився, але написали рапорти, звільнилися — тобто нема з ким навіть поговорити, проконсультуватися».

Генпрокуратура оскаржила створення в Криму «народної дружини», зробивши подання знову до Окружного суду Києва: «Цими [антиконституційними. — Прим. ред.] постановами [влади Криму. — Прим. ред.] регламентована діяльність вищезазначених незаконно створених республіканських органів влади, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, і передбачена їхня підконтрольність Верховній Раді АРК і Раді міністрів АРК, у той час як відповідно до положень чинного законодавства України зазначені відомства підкоряються органам центральної виконавчої влади в Україні»⁶⁰⁴.

Цікава й абсолютно незвична подія відбулася на окупованому й тероризованому півострові. Бійці батальйону морської піхоти в Керчі обіграли у футбольному матчі російських військових, які базуються біля частини на Будмістечку та блокують її. Командир української частини по роботі з особовим складом Олексій Нікіфоров заявив, що це був товариський матч, а «гру провели, щоби підняти бійцям бойовий дух і показати, що конфлікти можна розв’язувати мирним шляхом, наприклад на футбольному полі»⁶⁰⁵.