Читаем Анексія: Острів Крим полностью

Слово Іллі Пономарьову, депутату Держдуми РФ: «За моєю інформацією, Путін особисто сказав: безпосередньо мені за голосування не мститися. Але унеможливити повторення цього в майбутньому. І от що вони почали робити: тиснути, щоб я дуже пошкодував про свій вчинок. Тобто не карати, а тиснути. Міронов ходив, кричав, що треба мене з Думи вигнати. Але мене „відбили“, не вигнали. Та потім, коли виникла загроза, що через мене в ключовому голосуванні може не бути одностайності, вони знову активізувалися. У середині серпня мало бути голосування щодо вводу військ в Україну. І тоді вони й наклали заборону на в’їзд, щоб я не зміг брати участь у цьому голосуванні. До речі, перед голосуванням, я казав, що проголосую саме так. Але мені не вірили. Вони [депутати Держдуми. — Прим. ред.] казали: ти розумієш, що для тебе це означатиме? Вони не думали, що я настільки „відморожуся“, що проголосую. Бо деякі з тих, хто теж не хотів підтримувати анексію, „випадково“ вийшли в туалет під час цього голосування. Вони просто не голосували, тим самим висловивши свою позицію. Якби я припустив, що буду не єдиним, я б сам так не проголосував. Для мене було принципово важливим, для майбутньої історії, сказати, що під час цього незаконного голосування одностайності в російській Держдумі не було. І саме таке завдання я ставив перед собою: не допустити одностайного голосування. Якби я знав, що хтось візьме на себе цю невдячну роль, я б теж міг вийти до туалету. Бо наслідки по мені вдарили, безумовно.

У мене був реальний шанс перемогти на виборах мера у Новосибірську. Цим голосуванням я перекреслив свою політичну кар’єру. Але я ні про що не шкодую».

Матвій Ганапольський каже: «Гадаю, що все набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Бажання багатьох кримчан бути з Росією чи з Путіним — це не більше ніж віра в народну казку. Це як мрії про еміграцію. Коли нам погано в нашій країні, ми мріємо, що поїдемо до іншої країни, і нам там буде добре. А тут випала нагода поїхати в іншу країну, не покидаючи власних будинків».

Після цього о 10:10 за московським часом на сайті Кремля з’явилося повідомлення: «Владімір Путін відповідно до статті 6 Федерального конституційного закону „Про порядок прийняття в Російську Федерацію й утворення в її складі нового суб’єкта Російської Федерації“ повідомив Раду Федерації Федеральних зборів, Державну думу Федеральних зборів і уряд про пропозиції Державної Ради Республіки Крим — парламенту Республіки Крим та Законодавчих зборів міста Севастополя про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим, включаючи місто Севастополь, і утворення у складі Російської Федерації нових суб’єктів»681. Прес-служба Кремля також повідомила, що за три години російський президент виступить із офіційною заявою щодо Криму.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Пёрл-Харбор: Ошибка или провокация?
Пёрл-Харбор: Ошибка или провокация?

Проблема Пёрл-Харбора — одна из самых сложных в исторической науке. Многое было сказано об этой трагедии, огромная палитра мнений окружает события шестидесятипятилетней давности. На подходах и концепциях сказывалась и логика внутриполитической Р±РѕСЂСЊР±С‹ в США, и противостояние холодной РІРѕР№РЅС‹.Но СЂРѕСЃСЃРёР№СЃРєРѕР№ публике, как любителям истории, так и большинству профессионалов, те далекие уже РѕС' нас дни и события известны больше понаслышке. Расстояние и время, отделяющие нас РѕС' затерянного на просторах РўРёС…ого океана острова Оаху, дают отечественным историкам уникальный шанс непредвзято взглянуть на проблему. Р

Михаил Александрович Маслов , Михаил Сергеевич Маслов , Сергей Леонидович Зубков

Публицистика / Военная история / История / Политика / Образование и наука / Документальное