Без права на реабилитацию

Про факти співробітництва з УПА у спільній боротьбі проти Червоної Армії і радянських партизан дав свідчення в 1946 р. на попередньому слідстві і в суді Лацарек Ю.Ф., який у період окупації України займав посаду референта П відділу угруповання «Південь». Зокрема, він показав, що за вказівкою командування під час переговорів:

«Мы пришли к соглашению о совместной борьбе с УПА против Советской власти, о снабжении УПА немцами оружием, деньгами и другим. Мы договорились, что из Львова и из Кракова будем направлять в УПА оружие, а Криницкий (один из руководителей УПА) предложил его доставлять в Чёрный лес. В течение марта — апреля 1944 г. из Львова через своего подчинённого направил в Чёрный лес три раза по две груженных машины с оружием. Там было всего 15 тонн разного оружия. Приблизительное количество переданного УПА оружия с марта 1944 г. выражалось в 20 000 с лишним экземпляров». (Арх. спр. №372, т. 38, арк. 318–340. У справі свідчення Лацарека віддруковані російською мовою).

В архівних матеріалах містяться також інші численні документальні дані про факти співпраці УПА з німцями та про їх спільну збройну боротьбу проти Червоної Армії і радянських партизан.

Факти співпраці з німцями підтверджують також документи УПА. Так, у «Надзвичайному звіті» від 14.03.1944 р. зазначалося:

«Курінь УПА стаціонував в с. Черниця (Брідщина).

Почались переговори..., що німці не будуть стріляти до УПА, ні УПА до німців.

Німаки зараз видали 200 крісів, 2 міномети, 6 максимів, 20 лент, 2 легкі кулемети, 12 дисків, 32 000 амуніції, карти.

Німці в двох повітах: Золочів і Броди заборонили української поліції та всім своїм частинам зачіпати наші відділи та стріляти до них, якщо вони проходитимуть» (Арх. спр. №376, т. 66, арк. 244).

Подібні угоди укладалися також з представниками військових влад і спецслужб Румунії і Угорщини, союзників Німеччини. Як повідомлялось НКДБ УРСР Наркому іноземних справ УССР і Наркомату безпеки СРСР 3 січня 1946 р., Центральний Провід ОУН у жовтні 1943 р. через Семчишина и Павлишина-Лісовського зв’язався з керівниками румунського розвідувального центру в м. Одесі полковником Пержу і капітаном Аргіром. У ході переговорів була досягнута домовленість, що ОУН не буде вести роботи проти Румунії, а румуни погодились звільнити з в’язниць арештованих оунівців і надати допомогу УПА зброєю, боєприпасами й обмундируванням.

25 грудня 1943 р. в с. Дермане Мізоцького району Рівненської області відбулись переговори між делегацією ОУН на чолі з членом Центрального Проводу Логушем Омеляном і представниками командування окупаційної армії. Угорці зобов’ язались не чинити перепон УПА

і допомагати їй зброєю, а оунівці обіцяли не проводити операцій проти мадярів і надавати їм всебічну допомогу. Потім представники ОУН літаком були доставлені в Угорщину, де мали зустріч з начальником угорського Генштабу та рядом офіцерів вищого командного складу. В результаті була досягнута домовленість про сумісні дії проти СРСР, за що мадяри зобов’язались надати з необхідності можливість емігрувати керівникам ОУН в Угорщину (Арх. спр. №372, т. 35, арк. 73–76).

З початком відступу німецьких військ з території західноукраїнських земель ОУН-УПА почали підготовку збройних формувань для диверсійної, терористичної і повстанської діяльності, створенню баз для зберігання продуктів харчування, одежі, зброї і боєприпасів, знищення партійних і радянських органів, командного складу Червоної Армії, працівників НКВС і міліції, ліквідації колгоспів і протидії мобілізації до лав Червоної Армії.

В архівному документі «Как проходили «выборы» в Верховный Совет СССР в западных областях т.н. Украинской ССР», надрукованому в оунівському збірнику «Ідея і чин» ч. 10–11, зазначено:

«Революционная подпольная и повстанческая борьба на украинских землях ведётся с начала захвата этих земель наступающими большевистскими армиями в 1944 году.

Размеры этой борьбы, в частности, вооруженной, мы постараемся иллюстрировать некоторыми данными. Так, например, только в октябре 1945 года на территории Станиславской области УПА провела 18 больших боев (с участием куриней и сотен), 41 малый бой, провела три нападения на 3 райцентра и одно нападение на областной центр Станислав (31.10.1945 г.).