Чарівний бумеранг

На Атлантиді жерці вивели земну расу людиноподібних рабів. Ті раби були зручні тим, що могли дихати земною атмосферою і не боялися пекельної спеки, що панувала на планеті. Рабам прищеплювали думку, що кожен фаетонець для них святий, а жерці — найвищі слуги Всевишнього, виконавці його волі на Землі.

Тим часом життя на Фаетоні стало нестерпно тяжке. Ті, хто ходив біля тварин — біловолоса раса, — ховаючись від лютого холоду, переселились у надра планети і жили разом з тваринами. Лише деякі, завдяки винятковим здібностям, потрапляли у великі міста, де були світлі палаци і генератори клімату. Але більшість із них незабаром забували про своїх біловолосих братів.

І тоді Син прийшов до Всевишнього.

— Всевишній! — сказав Син, опускаючись на свої штучні коліна. — Чотири тисячі обертів тому ти обіцяв фаетонцям побудувати десятки тисяч водневих електростанцій, а побудував лише дві тисячі. Більшість фаетонців живе тепер так, як жили раби за часів Бігоші. Чому ти наказав припинити будівництво Сонячного Кільця?

— Підійди до мене. Сину. Не годиться Богові стояти на колінах. Ти такий самий Безсмертний, як і я.

Коли Син підступив, Всевишній дав йому поцілувати свою холодну, безтрепетну руку і, посадивши поруч, сказав:

— Кільце Всевишнього я будував для себе, а не для смертних істот, яких так багато розплодилося на планеті. Це — моя сила, яка дозволяє тримати в покорі гріховне плем'я смертних. Хіба ти ніколи не чув, як мої слуги у храмах божих погрожують грішникам прийдешнім днем страшного суду? Він станеться, цей страшний суд, як тільки смертні мокриці наважаться порушити божу волю. А для цього досить двох тисяч електростанцій у Кільці Всевишнього.

Всевишній показав Синові заповітну кнопку. Син стояв непорушно, заціпенівши від жаху. Трохи отямившись, він суворо відповів батькові:

— На планеті є лише один злочинний розум. Він схований у твоєму черепі, Отче!..

А коли наступного ранку інженери, вчені та всі, хто Керував життям на планеті, зійшлись на ранкову молитву, Син вийшов туди, де стояв хор, владним помахом руки урвав величальну пісню і громовим голосом промовив:

— Люди планети! Бог-Отець задумав проти вас страшний злочин. Заберіть у нього владу від керівного пульта Великого Сонячного Кільця! Ніколи не довіряйте цю владу одній людині, яка б вона не була — смертна чи безсмертна. Обирайте з-поміж себе найчесніших людей, поставте роботу Сонячного Кільця під контроль народу. Народ, який звірився на волю Всевишнього, втрачає власну волю і впадає в розумову летаргію. З ним можна робити що завгодно: вбивати найкращих синів, кувати їх у кайдани, позбавити права мислити, розуміти, знати. Не вірте, що за всіх вас мислить Всевишній! У нього є лише єдина втіха: безмежна влада над вашим життям і вашою смертю…

Більше Син нічого не встиг сказати: Всевишній наказав вимкнути апарат, який живив його мозок. За хвилину Син був уже мертвий. Назавжди.

І тепер на планеті тільки Всевишній, Безсмертний, який ні з ким не ділить своєї безмежної влади.

Безсмертного переслідує надмірна підозріливість. Йому здається, вчені тільки про те й думають, щоб у рідину, яка живить його мозок, підлити смертельної отрути. І він запровадив таку систему контролю, що жодна людина на планеті не може не тільки вільно говорити, а й вільно думати. Кожного, хто здається йому ненадійним, Єдиний висилає на острови смерті або ж на гарячу, задушливу Землю. Протягом десяти обертів скарано близько ста мільйонів фаетонців.

Передсмертні слова Сина глибоко запали в душі простих людей, їх чули всюди — і в напівтемних надрах планети, де біловолосі вирощували тварин, і на міських вулицях, і під куполами будинків, де жили мільйони інженерів та механіків, що підтримували складне господарство наших міст. Їх чула вся планета, бо ранкова служба в Храмі передавалася для всього населення.

Ось уже близько двох тисяч обертів слова Сина передаються із уст в уста. За цей час виникла й розвинулась на нашій планеті нова цивілізація, яка не визнає влади Єдиного Безсмертного, її заснували інженери-втікачі на іншому материку, який колись вважався непридатний для життя. Його назвали Материком Свободи. За дві тисячі обертів населення цього материка побудувало стільки електростанцій, що кожний громадянин має тепер досить тепла, світла і їжі. Там панує рівність поміж людей. Назавжди зникла раса біловолосих, яка виникла через те, що людям бракувало світла. Зараз там живуть сотні мільйонів фаетонців. Населення материка зростає щооберту, бо там не вмирають діти, а нові втікачі все прибувають.

Велика Рада вчених приховала від Безсмертного, що закони гравітації вперше були розшифровані на Материку Свободи. Вчені так обережно наштовхнули Безсмертного на відкриття цих законів, що він зрештою повірив: відкриття належить йому особисто. Так само сталося і з відкриттям люмінесцентних пластмас, з яких тепер побудовані майже всі міські будинки. Це дало змогу звільнити багато електрики і хоч трохи поліпшити життя скотарів.