Чужинець на чужій землі

— За що я вічно перед тобою в боргу. Але ти не втратив її назавжди; вона теж даватиме тобі уроки. Навіть наполягатиме на цьому.

— Тепер йди, знайди собі інше місце. Я хочу подумати.

Трохи пізніше він вигукнув:

— Сюди!

До нього підійшла Дорказ і сіла поруч; диктофон був напоготові.

Він глянув на неї перед тим, як розпочати роботу.

— Дитинко, ти виглядаєш навіть щасливішою, ніж завжди. Сяєш.

Дорказ мрійливо промовила:

— Я вирішила, що назву його Денніс[100].

Джубал кивнув.

— Підходить. Чудово пасує.

Значення дійсно підходило, навіть якщо вона заплуталася з батьківством, подумав він.

— Настрій робочий?

— О, так! Самопочуття чудове.

— Починай. Стереоп'єса. Схематичний конспект. Робота назва: «Марсіанин на ім'я Сміт». Початок: збільшені зображення Марса, слайд-шоу архівних світлин; потім — наближення, зйомка декорації, схожої на приблизне місце посадки «Посланниці». Космічний корабель, знятий із середньої відстані. Відтворені за фотографіями фігури марсіан. Сцена змінюється: інтер'єр космічного корабля. На хірургічному столі лежить жінка; вона випрямилася на...

Розділ 39

Вирок щодо третьої планети від Сонця вже не викликав сумнівів. Старійшини четвертої планети не володіли всезнанням і по-своєму вони були такі ж провінційні, як і люди. Ґрокаючи світ за своїми місцевими цінностями, навіть за допомоги найвищої логіки, вони були впевнені, що з часом зрозуміють невиліковну «неправильність» у зайнятих, неспокійних, сварливих людських істотах на третій планеті, — неправильність, яка вимагала б відсіювання, щойно вони це ґрокнуть, вшанують та зненавидять.

Але до того часу, як вони повільно почали це розуміти, виявилося, що дуже малоймовірно те, що Старійшини насправді здатні знищити цю дивну, таку складну расу. Небезпека з її боку була до такої міри незначна, що ті, хто займався третьою планетою, вирішили не витрачати на неї ні найменшої частки вічності.

Але тільки не Фостер.

— Дігбі!

Його помічник підняв погляд.

— Так, Фостере?

— Мене не буде кілька ер: маю спеціальне відрядження. Хочу, щоб ти познайомився зі своїм новим директором, — Фостер повернувся й промовив: — Майкле, це Архангел Дігбі, твій помічник. Він знає, де що лежить у майстерні, і ти побачиш, як активно він допомагатиме тобі в усьому, що ти вирішиш зробити.

— О, ми знайдемо спільну мову, — запевнив його Архангел Майкл і звернувся до Дігбі: — Ми не зустрічалися раніше?

Дігбі відповів:

— Ні, не пам'ятаю. Звісно, після всіх цих перевтілень...

Він знизав плечима.

— Не важливо. Ти є Бог.

— Ти є Бог, — відповів Дігбі.

Фостер промовив:

— Облиште, будь ласка, формальності. Я залишаю вам купу роботи, і не думайте, що ви зможете виконувати її протягом цілої вічності. Звичайно ж, «Ти є Бог». Але хто — ні?

Він пішов, а Майк відсунув німб і став до роботи. Він бачив, як багато змін йому слід було втілити...

Роберт Гайнлайн — володар престижних премій «Г'юґо» та «Неб'юла». Його, Артура Кларка й Айзека Азімова називають великою трійкою письменників-фантастів. «Чужинець на чужій землі» — один з найвідоміших і найбільш суперечливих романів Гайнлайна. Твір, який автор писав близько десяти років, став найправдивішою і найреалістичнішою фантастикою, культовою книжкою 1960-х років, а також одним з небагатьох фантастичних романів, внесених Бібліотекою Конгресу США до списку книжок, що сформували Америку. Історія «космічного Мауглі» й досі змушує читача по-новому, з відстані іншої планети поглянути на Землю й людей, які її населяють.

Хлопчик Майк, народжений під час першої земної експедиції на Марс, залишився єдиною людиною на чужій планеті і виріс, не маючи найменшого уявлення про життя на рідній Землі. Вихований марсіанами, що не мають статі й живуть, цілком підкоряючись законам виживання роду, керованого духами померлих старійшин, він повернувся на блакитну планету через двадцять довгих років — найбагатшою і найвпливовішою людиною. Він став для влади найнебезпечнішим.

За допомогою друзів Майк тікає із закритої лікарні, аби в маєтку генія-сибарита дізнатися, що таке кохання і яку владу можуть дати гроші, — і бути шокованим людською мораллю й філософією. Проте у спадок з Марсу він привіз не тільки багатство і власну релігію, а й надзвичайні здібності, які зроблять його месією на недобрій рідній планеті...