Читаем Дивовижнi пригоди капiтана мiжзоряного плавання Небрехи (на украинском языке) полностью

- Слухайте, магiстре, - почав жахати його, - а раптом у вас у руках не елiксир, а звичайна отрута? Звiдки ви знасте, що ви наварили? Чи не краще поставити дослiд на тваринi? Дайте спочатку напитися хоча б козi. Тодi побачимо...

- А це iдея! - пожвавiшав Кiмiхла. - Але не думайте, що ви мене налякали. Це справжнiй алхiмiчно чистий непiдробний елiксир. Я варив його не навмання, як ви гадасте, а за формулою безсмертя, яку шукав десять довгих рокiв...

- Де ж вона - оця формула? - вигукнув я, радiючи, що зараз усе з'ясусться.

- Хе-хе-хе, де формула, питасте? - схидно захихотiв магiстр. - Формулу вам не побачити, як власнi вуха! Рукопис з божественним рецептом елiксиру молодостi я здав до надiйноу схованки з сдиною умовою, щоб уу вiддали тiльки у моу власнi руки. Але ходiмте до кози. Хай живе стара, бо менi ще до бiса роботи, а я над усе люблю козяче молоко.

Кiмiхла хлюпнув у миску омолоджувального напою, i ми вийшли надвiр.

Пронизливий холодний вiтер хилив дерева. Чорна безодня велетенськоу хмари час вiд часу спалахувала слiпучим мереживом. блискавок. Коза жалiбно мекала.

Кiмiхла поставив перед нею миску i з несподiваною лагiднiстю погладив по уу збитiй у бруднi ковтуни шерстi. Коза нахилилася до миски i почала жадiбно сьорбати алхiмiчну рiдину. Все висмоктала!

I тут сталося диво. За кiлька секунд перед нами жваво стрибало бiленьке прудке козеня! Тiльки обiрвана мотузка ще телiпалася на його тонкiй шиу, як речовий доказ неймовiрноу подiу...

- Вiват! - несамовито загорлав магiстр, недоладно вимахуючи руками. Вiват! Вiват! Вiват!

Вiн пiдхопив козеня на руки, нiжно притиснув до грудей i, кумедно пiдстрибуючи, помчав до хати. Я зарипiв за ним слiдом.

"Тисяча астероудiв! - вилаявся в душi я. - I отаку генiальну людину тримають по сутi у в'язницi. Та ще, замiсть сучасних приладiв, пiдсунули середньовiчне начиння! Нема ж нiчого дивного, коли за таких жахливих умов людина трохи спричиниться i почне варнякати про свiтове панування або трьох осоружних китiв..."

Магiстр випустив козеня на пiдлогу i тремтячими руками схопив людожерський келих. Обидва його ока - природне i штучне - палали з однаковою iнтенсивнiстю. Вiн пiднiс мiсткий череп до рота i жадiбно висьорбав все до останньоу краплi.

Я вже був готовий до миттсвих перетворень i тому дивився на всi очi, щоб не проминути й найменшоу подробицi.

Борода у нього почала густiшати i вкорочуватися... Кiлькiсть зморщок на обличчi значно поменшала... Стан розiгнувся... Нараз сталося зовсiм неочiкуване - з його очницi випало штучне око i покотилося по пiдлозi. А на мене дивилося два нормальних людських ока!

Атож, магiстр Кiмiхла дивився на мене! I в його очах свiтилася неприхована погроза!

- Хто ви? - пiдозрiло запитав вiн, озираючи мене поглядом з нiг до голови, нiби вперше побачив. - I як ви сюди потрапили?

- Та ви що? - здивувавсь я, хоч менi вже було несила дивуватися. Невже забули? Ви ж самi п'ять хвилин тому розповiдали менi про фiлософський камiнь та елiксир молодостi...

- Який фiлософський камiнь? - похмуро вирiк вiн i кинув швидкий погляд на лицарськi обладунки. - Який елiксир молодостi? Як я мiг розповiдати про те, про що й сам не маю найменшого уявлення?

- А це що? - я тицьнув пальцем у бiк нерозмiнного карбованця.

В очах магiстра спалахнула непоборна лють, його сухе обличчя спотворила огидна гримаса. Вiн рвучко стрибнув до столу i судорожне затиснув нерозмiнний карбованець у руцi.

- Триклятий шпигун! - злiсно просичав вiн. - Мерзенний зраднику! Ти, повзучий гаде, помилився, бо прийшов по секрети, яких я ще не маю... Але це остання помилка у твосму злочинному життi!

Вiн кинув карбованець у дiрку в мантiу i схопився за музейнi обладунки. Надiв на себе панцир, влiз у залiзну спiдницю, оперезався пудовим мечем i, зловiсно посмiхаючись, почав натягати iржавi рукавички...

- Я поховаю своу тасмницi разом з тобою, пройдисвiте! - мстиво пообiцяв вiн.

Я про всяк випадок позадкував до дверей. Але ця зустрiч таки мало не скiнчилася трагiчно: я ступив протезом на штучне око магiстра i ледве не впав.

А якби впав, то, будьте певнi, вже не пiдвiвся б, - знавiснiлий Кiмiхла, безумовно, скарав би мене.

- Боронися, нiкчемний виродку! - заревiв магiстр, аж захлинаючись вiд гнiву.

Вiн схопився за меч. Та зброя не лiзла з пiхов. Певно, iржа добре ух зцементувала. Це мене i врятувало. Поки Кiмiхла, червонiючи вiд напруги, смикав меча, я схопив його штучне око i з усiсю можливою швидкiстю пошкандибав до крилатого екiпажа.

Раптом за мосю спиною пролунав моторошний звук. Це меч нарештi зi скреготом вилiз з пiхов.

Я буквально впав у колiсницю i хрипко гукнув вiзниковi:

- Рушай!

Його не довелося двiчi запрошувати. Очевидно, мав досвiд. Вiн пiдвiв батога i лунко ляснув по крупах застояних пегасiв.

Останнс, що я бачив, це магiстра, який вимахував довжелезним мечем i дико волав:

- На палю зрадника! На багаття!

Розстебнутi обладунки гримiли на ньому, як консервнi бляшанки на опудалi...

...Супер-кiбер з ГУВОКОТУМСО ТТ зустрiв мене зi спiвчутливою посмiшкою:

- Ну що? Бачили таке, чого нема?

Перейти на страницу:

Похожие книги

Откуда ты, Жан?
Откуда ты, Жан?

Татарский писатель Шамиль Ракипов, автор нескольких повестей, пьес, многочисленных очерков и новелл, известен всесоюзному читателю по двум повестям, переведённым на русский язык, — «О чём говорят цветы?» (1971 г.) и «Прекрасны ли зори?..» (1973 г.).Произведения Ш. Ракипова почти всегда документальны.«Откуда ты, Жан?» — третья документальная повесть писателя. (Издана на татарском языке в 1969 г.) Повесть посвящена Герою Советского Союза Ивану Константиновичу Кабушкину.Он был неуловимым партизаном, грозой для фашистских захватчиков в годы Великой Отечественной войны в Белоруссии.В повести автор показывает детские и юношеские годы Кабушкина, его учёбу, дружбу с татарскими мальчишками, любовь к Тамаре. Читатель узнает, как Кабушкин работал в трамвайном парке, как боролся в подполье, проявляя мужество и героизм.Образ бесстрашного подпольщика привлекает стойкостью характера, острым чувством непримиримости к врагам.

Шамиль Зиганшинович Ракипов

Проза о войне / Прочая детская литература / Книги Для Детей