Если это любовь (СИ)

– Це вона тобі писала, да? Весь район говорив, шо в тебе нєвєста – Таня з Одеси… Я… як взнала, так питалась тебе розлюбити… З Васькой, з Федькой… з Шмигой…

– Она писала, я не читал. Лиз, забудь, – Павел поцеловал ее в макушку. – Просто забудь – и все.

– Нє-а, – она мотнула головой и тут же снова устроила ее на его плече. – Не забуду… Якби не це… ти б так і не сказав, да?

– Ты тоже не торопилась сказать мне про ребенка, – усмехнулся Павел.

– Ми з тобой женаті восьмий місяць. А про… ребьонка я тільки в понеділок взнала! Хто сказав? Мама? Я ж її просила!

– Ах, ты еще и просила!

Лизка хитро улыбнулась и подняла на него глаза.

– В тебе спрашувать, де ночував? Га?

– На пляже. Топчан оказался жестким.

– От дурко́. Наче дівана нема. Паш, а ти мене правда-правда любиш? Чи просто помириться хотів?

– Я тебя очень-очень люблю!

– А я тебе довше люблю! – Лизка показала ему язык и ногой демонстративно задвинула чемодан под кровать. – Ну давай… Щекочи мені бік. Двері закрив?