Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Я не тайнохоронець і не можу назвати це місце. Ти ж, мабуть, розумієш, як діє закляття? Темний Лорд задоволений тією інформацією про Орден, яку я йому надавав. Вона нещодавно допомогла, як ти вже, мабуть, здогадалася, захопити й убити Емеліну Венс, а також допомогла позбутися Сіріуса Блека, хоч я цілком визнаю в цьому твою заслугу.

Він схилив голову й підняв келих. Вираз Я обличчя не пом'якшав.

- Снейпе, ти не відповів на моє останнє запитання. Про Гаррі Поттера. За п'ять років ти безліч разів міг його вбити. І не вбив. Чому?

- Чи ти розмовляла на цю тему з Темним Лордом? - спитав Снейп.

- Він… останнім часом, ми… я тебе питаю, Снейпе.

- Якби я вбив Гаррі Поттера, то Темний Лорд не зміг би скористатися його кров'ю, щоб відродитися, щоб стати непереможним…

- Ти хочеш сказати, що передбачив, як він використає хлопця!-глузливо мовила вона.

- Я так не кажу; я й гадки не мав про його задуми; я вже зізнався в тому, що вважав Темного Лорда мертвим. Я просто намагаюся пояснити, чому Темний Лорд не шкодує, що Поттер вижив. Принаймні, що дожив до торішніх подій…

- Але чому ти залишив його живим?

- Невже ти мене не зрозуміла? Тільки завдяки заступництву Дамблдора я не опинився в Азкабані! Ти, може, заперечуєш, що вбивство його улюбленого учня налаштувало б його проти мене? Та це ще не все. Хочу тобі нагадати, що коли Поттер уперше прибув у Ґоґвортс. про нього переповідали багато різних легенд, ходили чутки, що він і сам видатний Темний чаклун, і що саме тому вижив після нападу Темного Лорда. До речі, дехто з давніх послідовників Темного Лорда вважав, що Поттер може стати прапором, навколо якого ми всі згуртуємося знову. Визнаю, що мене це зацікавило, і я не хотів убивати його відразу, щойно він опинився в замку.

Авжеж, дуже скоро я збагнув, що він не володіє жодними надзвичайними здібностями. Йому вдавалося уникати різних халеп лише завдяки сприятливому збігові обставин, несподіваній удачі та здібнішим за нього друзям. Він звичайнісінька посередність, хоч і самовдоволена й нестерпна, як і його батько. Я все зробив, щоб його вигнали з Гоґвортсу, з яким, на мою думку; його мало що єднало, - але щоб убивати його або дозволити, щоб його вбили на моїх очах? Я був би останнім дурнем, якби пішов на такий ризик, коли поблизу був Дамблдор.

- І ти хочеш, щоб ми повірили, ніби за увесь цей час Дамблдор тебе ні разу не запідозрив? - засумнівалася Белатриса. - Що він так і не знає, кому ти насправді відданий, що й далі тобі беззастережно довіряє?

- Я добре зіграв свою роль, - відповів Снейп. - І ще ти забуваєш про найбільшу Дамблдорову ваду: він вірить, що люди кращі, ніж вони є насправді. Коли я перейшов до нього одразу після перебування в лавах смертежерів, то вигадав казочку, ніби глибоко каюся, і він прийняв мене з розкритими обіймами… хоч і не підпускав до темних мистецтв, Дамблдор-видатний чаклун… це щира правда (тут Белатриса саркастично пирхнула), це визнає сам Темний Лорд, Проте я можу з радістю сказати, що Дамблдор старіє. Дуель минулого місяця з Темним Лордом виснажила його. Він тоді серйозно постраждав, бо реагує на все повільніше, ніж колись. Але всі ці роки він ніколи не сумнівався у своїй довірі до Северуса Снейпа, і в цьому полягає найбільша моя цінність для Темного Лорда.

Белатриса й далі мала невдоволений вигляд, хоч і не знала тепер, з якого боку ще напасти на Снейпа. Скориставшись її мовчанкою, Снейп звернувся до її сестри.

- Отже, Нарцисо… ти прийшла до мене по допомогу?

Нарциса підняла очі. Її обличчя красномовно свідчило про відчай.

- Так, Северусе. Я… я думаю, що тільки ти можеш мені допомогти. Більше мені нема до кого звернутися. Луціус у в'язниці, а…

Вона заплющила очі, і на її віях забриніли дві великі сльозини.

- Темний Лорд заборонив мені про це говорити, - повела далі Нарциса, не розплющуючи очей. - Він хоче, щоб ніхто не довідався про цей план. План… надзвичайно таємний. Але…

- Якщо він заборонив, то ти не повинна говорити, - відразу попередив Снейп. - Слово Темного Лорда-закон.

Нарциси перехопило дух, ніби він хлюпнув на неї холодною водою. Белатриса вперше, відколи увійшла до будинку, мала задоволений вигляд.

- От! - з тріумфом сказала вона сестрі. - Навіть Снейп це каже: тобі заборонено говорити, тому тримай язик за зубами!

Але Снейп устав, підійшов до віконечка, визирнув поміж шторами на безлюдну вулицю, а тоді знову їх рвучко заслонив. Спохмурнівши, він обернувся до Нарциси.

- Так сталося, що мені цей план відомий, сказав неголосно, - Я один з не багатьох, кому Темний Лорд про нього розповів. Проте якби я не був утаємничений, тебе, Нарцисо, могли б звинуватити в серйозній зраді Темного Лорда.

- Я так і думала, що ти знаєш! - полегшено зітхнула Нарциса.-Северусе, він так тобі довіряє…

- Ти знаєш про план? - здивувалася Белатриса, і вираз задоволення на її обличчі змінився відразою. - Ти знаєш?

- Авжеж, - відповів Снейп. -Але яка тобі, Нарцисо, потрібна допомога? Якщо ти собі уявила, ніби я зможу переконати Темного Лорда змінити свою думку, то, боюся, що це безнадійно.