Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Вона залишилася жива, - відповів Дамблдор, умощуючись за столом і показуючи Гаррі, щоб теж сідав. - Оґден явився в міністерство й за чверть години повернувся з підмогою. Морфін з батьком спробували чинити опір, але їх приборкали, забрали з хатини, а згодом Чарверсуд визнав їх винними. Морфіна, на совісті якого вже були й інші напади на маґлів, засудили до трьох років ув'язнення в Азкабані. Ярволод, який поранив, окрім Оґдена, ще кількох міністерських працівників, отримав півроку. -Ярволод? - здивовано перепитав Гаррі. - Саме так, - схвально посміхнувся Дамблдор. - Я радий, що ти все пам'ятаєш. -Той старий був?…

- Волдемортів дід, - підтвердив здогад Дамблдор. - Ярволод, його син Морфін і дочка Меропа були останні з стародавнього чаклунського роду Ґонтів, відомого своєю неврівноваженістю та схильністю до насильства, що передавалися з покоління в покоління через їхній звичай одружуватися на двоюрідних братах і сестрах. Нерозважливість у поєднанні з великою любов'ю до надмірності призвела до того, що родинне багатство було розтринькане за декілька поколінь до народження Ярволода. Йому, як ти бачив, довелося жити вбого й злиденно, наодинці зі своїм надзвичайно паскудним характером, необмеженою зарозумілістю та пихою, а також з деякими успадкованими родинними реліквіями, що їх він цінував не менше, ніж рідного сина і значно більше, ніж дочку.

- То Меропа, - Гаррі нахилився до Дамблдора, - то Меропа… пане директоре, це означає, що вона… Волдемортова мати?

- Саме так, - підтвердив Дамблдор. - І ще так сталося, що ми мигцем побачили Волдемортового батька. Цікаво, чи ти його помітив?

- Той маґл, на якого нападав Морфін? Юнак на коні?

- Дуже-дуже добре, - засяяв Дамблдор. - Так, то був Том Редл-старший, вродливий маґл, який частенько проїжджав повз Ґонтову хатину, і в якого потай і пристрасно була закохана Меропа Ґонт.

- І вони врешті-решт одружилися? - недовірливо перепитав Гаррі, якому важко було уявити кохання між такими абсолютно різними людьми.

- Мені здається, ти забуваєш, - вів далі Дамблдор, - що Меропа була відьмою. Не думаю, що вона могла гідно виявляти свій магічний хист, коли її тероризував рідний батько. Але коли Ярволод і Морфін опинилися в Азкабані, коли вона залишилася одна і вперше в житті відчула себе вільною, саме тоді, я впевнений, вона й змогла нарешті дати волю своїм прихованим здібностям і вирішила покінчити з тим жалюгідним існуванням, яке вела аж вісімнадцять років. Як ти гадаєш, до чого могла вдатися Меропа. щоб примусити Тома Редла забути про свою подругу-маґелку й натомість покохати її саму?

- До закляття "Імперіус"? - припустив Гаррі. - Чи до любовного зілля?

- Дуже добре. Особисто я схиляюся до думки, що вона скористалася любовним зіллям. Я впевнений, що це їй здалося романтичнішим засобом, і, гадаю, що не так і важко було якогось спекотного дня, коли Редл їхав верхи сам, дати йому напитися. Так чи так, а за кілька місяців після тієї сцени, свідками якої ми щойно були, в селі Малий Геґлтон вибухнув страшенний скандал. Можеш собі уявити, скільки пліток породила втеча панського сина з дочкою місцевого волоцюги Меропою.

Однак те. як були вражені селяни-ніщо проти потрясіння, якого зазнав Ярволод. Він повернувся з Азкабану, сподіваючись, що дочка покірно його чекає з розігрітим обідом на столі. Та замість цього він побачив шар пилу на палець завтовшки та її прощальну записку з поясненнями, що вона вчинила.

Як мені вдалося розкопати, відтоді він ані разу не називав її імені і навіть не згадував про її існування. Потрясіння, завдане її втечею, призвело, мабуть, до його наглої смерті… хоч, може, він так і не навчився здобувати собі харчі. Азкабан надзвичайно виснажив Ярволода. і він не дожив до повернення Морфіна.

- А Меропа? Вона… вона ж померла, так? Бо Волдеморт ріс у сиротинці.

- Справді, - визнав Дамблдор. - Тут доведеться вдаватися до певних припущень, хоч я й не думаю, що так важко вгадати, що сталося. Бачиш, через кілька місяців після укладеного крадькома шлюбу Том Редл знову з'явився в панському будинку Малого Генґелтона, але без дружини. В околицях ходили чутки, ніби він жалівся, що його «обкрутили» й «обвели круг пальця». Він мав на увазі, на мою думку, що перебував тоді під дією чарів, які нарешті втратили свою силу, але, гадаю, не насмілювався вживати саме ці слова, щоб його не сприйняли за божевільного. Проте коли селяни довідалися, про що він говорить, то припустили, що Меропа збрехала Томові Редлу, сказала, що має народити від нього дитину, і що саме тому він з нею й одружився.

- Але ж вона й справді народила від нього дитину.

- Так, але тільки через рік після шлюбу. Том Редл покинув її ще вагітною.

- А що сталося? - здивувався Гаррі. - Чому припинилася дія любовного зілля?