Графитовая фея (СИ)

Nima uchun ishlatish oladimi? - Marina Igorevna Nymph nomiga. - Menga yana gapirib bo'lishi mumkin. Qiziqarli taklif qildi va dush taalluqlidir. Meni jadvalda bir kitob berish, siz buni o'qib o'zingiz? Tirik bo'ladi? Nima uchun qahrabo kitob bo'yicha bormi? U, odamlar mas'ul qalblari yoki ularning ruhiy munosabat uchun?

Marina, kitobda asosiy belgi sevimli kishi o'ladi.

- Bu to'g'ri emas,! Agar bir sevgan biri, u bo'lsa,, keyin bir inson u. Va erkaklar Odam ato etiladi, va bir turdagi yaratish uchun zarur bo'lgan ular. Va sevgan bir g'amgin, bir qahramoni jonlantirish uchun imkoniyat bormi?

- Jarohatlangan u kitob orqali leafing, - dedi Nymph bu Igorevna. - Bir butun, u inson sifatida, va mutafakkir-vafot etgan.

Lekin agar miya o'lik bo'lsa, odam o'lgan hisoblanadi. Qalb haqida menga aytib, qaerda, uning qalbi? Kitob uning qalbi qaerda aytish kerakmi? Biz uning qalbi Faks va ketma-ket qahramon sifatida uni qayta tiklash.

- Keyin, o'lik, tirik bo'lishi u olaman! - davra hayron ko'zlari bilan I. Nymph baqirdi.

Bu haqida emas. Bu kitobda detectives holda, albatta, mumkin, biz? - Marina qiziqish bilan so'radi.

- Biz, albatta, kerak, nima? Barcha belgilar jonlantirish va barcha detectives olib tashlash uchun? Va agar sapphires bir o'g'irlik mavjud bo'lsa, o'zginasi zarur bo'ladi.

- Qahramon qalblarning graphite purifiers sifatida kitob kiriting biz bo'ladi.

Bunday taklifni bir ayol faqat uning boshini chayqadi.

Xudo Graphite the fairy-da, osmonga qaradi, va yaxshi sabab, uning uchun duo qildi:

Marina, Graphite bu boshlab kelibsiz-ku.

Lekin uning yangi kuch qismi yosh, uning inson yoki uning DoppelgangeR ketdi, deb uning uchun tuyulardi.

Наталя Поторицька

Графтна фея

Марина прекрасно знала свй невгамовний характер незлченн бажання. тепер вона сидла на чорному комп'ютерному стол марила дивною дею, як стати Вртуально фею. Навщо це й було потрбно - вона не знала, але дуже хотла стати диною всесильною.

Влада над людьми у не нколи не було, але у не була бло-чорна взитка з яскравими лтерами, на якй стояло м'я телефон з факсом, за яким посилали видим тексти картинки. Вона задумалася про те, як й стати Вртуально фею з походженням вд паровоза.

Вона почухала згнутим пальцем пдборддя, немов у щелепах перебував мозок, задумливо подивилася в голубувате небо, по якому пливли бл хмари. Нчого нового на горизонт не було, а хотлося й живцем сидти на блому хмар базкати ногами у лакових чобтках.

Яка дурсть приходить в голову! Марина почухала за вухом, бо вухо до мозку ближче, нж пдборддя. Потм рука потягнулася до чола й до носа, в якому мзкв нколи не було. А й потрбн були мзки для того, щоб придумати дею: як стати Графтово богинею! Так просто! В цей момент вона просто фзично вдчула, що взяли за шкрку пднесли до стел примщення.

У повтр пролунали слова:

- Я Бог, а ти нхто!

Марина прокинулася на пдлоз. В примщенн нкого не було, рвним рахунком нкого. Вкна двер були зачинен. й стало сумно. Вона згадала приказку: багато хочеш - мало отримаш. Двчина потерла забите тло.

й захотлося, щоб тло не болло через падння з стел на пдлогу. тло перестало болти. Вона зтхнула, пдвелася з пдлоги, повльно дйшла до стльця, але сдати на нього не стала. Вона озирнулася: трону слуг для новоспечено фе не було. На комп'ютер проклюнулась заставка.

У двер стукали кричали м'я. Хтось намагався засунути ключ у замкову щлину, але двер були мцно закрита вд стороннього вторгнення. Фея по мен Марина збергала царське мовчання. Болсно зачесалися пальц рук, вона подивилася на них: на пальцях нгт виросли загнулися милою спралькою.

Засвербла голова, по плечах стали спускатися прост пасма волосся. Вона нагнулася до нг: з босонжок стирчали темн завитки нгтв. Одяг трщала по швах, грудей росли на очах.

Марина подивилася на себе в дзеркало: оч були темними, одяг лахмттям повисла на засмаглому тл.

- А! А! А-а-а! - закричала Марина нестямним голосом.

З того боку двер люди вд крику сказилися, спльно натиснули на дерев'яну двер вибили . В кмнату ввалилися спвробтники спортсмени з тренажерного залу. При вигляд фе вони впали на пдлогу перед нею на колна, немов хтось пдкосила х ноги.

- О Боже! - прокричала Марина.

- Двчина, ти хотла бути фею? Так будь нею! А я у вдпустку йду. Я не раб столттями працювати без вдпустки! Втомився. Працюй, богиня! - пролунав згори голос Бога.

Люди, що лежать на пдлоз, стиснулися вд страху на колнах стали виповзати з кмнати. Оч х зацьковано блукали по фгур Марини.

- Куди це ви вс выползаете? - запитала Марина страшним голосом. - Ви будете моми апостолами!

- Як скажеш, царице ти наша Графтова, - промовила всюдисуща Нмфа горвна, вона швидше всх прийшла в себе.

Природно, нхто Марину Вртуально фею не вважав, але ншими титулами стали обсипати з нг до голови. Цкавий факт, але люди слухали! Вона зажадала соб опочивальню з блими та чорними смугами. Вона захотла посуд, оброблена блим чорним перлами. бажання швидко виконувалися домашнми слугами.