Іміджмейкер із Москви

– Окрім трьох політичних коаліцій – Антинаціоналістичної, Антикомуністичної та Антикорупційної, виникнення яких суттєво дезорієнтувало виборців, сьогодні кандидати по Центральному виборчому округу спробували створити «Широку Коаліцію людей доброї волі»… На екрані з'явилися крокуючі колони під червоними прапорами з портретами Симорозенка і під жовто-блакитними – з портретами Сливки. Третя колона, очолена чорним «600-м» мерседесом, складалася з джипів, мікроавтобусів та престижних легковиків з портретами Бабая на вітрових шибах. Ведучий вів далі:

– Установчі збори нової коаліції проходили бурхливо.

На екрані з'явилися кадри величезної бійки – електорат дубасився прапорами, транспарантами, портретами кандидатів та загальнонародних вождів. Натовп перекидав мерседеса, бив шиби авт, які на цю хвилину опинилися в зоні громадської стихії.

– Вичерпавши всі аргументи, сторони відкотилися на вихідні позиції… – коментував ведучий свіжі кадри, де колони розходилися в різні боки, забираючи з собою пошматовані знамена, виводячи попід руки поранених та покалічених. Понівечені авто дзеленчали розбитими шибами і т. д. Несподівано з екрану телевізора до глядачів звернувся сам Бабай:

– Да с ними правильному кандидату и говорить не о чем! Я к ним так дипломатично, по понятиям, – мол, я за свои бабаки все организую – и єдиную платформу, и накрытую поляну!! А они, блин: «Как вы относитесь к Марксу? Читал ли я Бандеру»?! А сами, небось, чековую книжку не то что не читали – в руках не держали!! – передражнюючи опонентів, емоційно обурювався Бабай.

Одразу ж після нього до телеглядачів звернувся Сливка:

– Сьогодні всі національно-свідомі виборці нашого округу остаточно зрозуміли: жодні компроміси з комуно-олігархічними змовниками неможливі!! Українська незалежність не потребує ані їхніх брудних грошей, ані їхнього шовіністичного електорату!!

Після Сливки настала черга Симорозенка. Він пояснив глядацькій аудиторії власне бачення подій:

– Господин Бабай и пан Сливка упустили последний шанс малой кровью искупить свою вину перед трудовым народом! Им остается надеяться лишь на то, что пролетарский суд – самый гуманный суд в мире – заменит им заслуженную кару на десять лет созидательного труда в Желтых Водах!

Асистент, зменшивши звук, поділився враженнями з шефом:

– Жаль, что они так быстро развалились… Вы им такую душевную рекламу придумали…

– Куда уж лучше – «Коалиция доброй воли – три удовольствия в одном!», – меланхолійно зауважив Нестор Євграфович.

Несподівано пролунав телефонний дзвінок. Асистент підняв трубку.

– Киевский офис профессора Боженко! Конечно, господин Бабай!

– Да-да, Владимир Михайлович, к сожалению, видел… – сказав іміджмейкер, взявши трубку. – Нет-нет, вы, как всегда на высоте! Конкуренты уже были готовы снять свои жалкие кандидатуры в вашу пользу, но на них ОЧЕНЬ сильно надавили… Да нет, какая там администрация! Симорозенко схлопотал нагоняй лично от товарища Зюганова, а Богдан Сливка получил от американского Госде-па телеграмму с угрозами… Нет, не убить, гораздо хуже – пожизненно лишить финансирования… Но вы, Владимир Михайлович, не беспокойтесь – если враг не сдается, его уничтожают черным пиаром…

1

Іміджмейкер розміренно крокував кімнатою і диктував, асистент набирав на комп'ютері:

– …полностью утратив человеческий облик, он начал грязно приставать к официанту с неприличными предложениями. Прибывший наряд милиции задержал дебоширящего извращенца. К удивлению блюстителей порядка, задержанный оказался кандидатом в депутаты Богданом Степановичем Сливкой…

Намагаючись внести свою частку у чорнопіарний продукт, Артурчик догідливо поцікавився у шефа:

– Нестор Евграфович, может, написать: «к неописуемому удивлению блюстителей порядка»?

– Неописуемое удивление будет у самого Богдана Степановича, когда завтра утром он прочтет эту новость в «Городских Ведомостях»! И вообще, Артур, не мешай творить! – відповів іміджмейкер і продовжив диктувати:

– …Как сообщил нашему корреспонденту начальник патруля старший сержант Иванов… Нет, лучше – Петренко -…нарушитель общественной нравственности размахивал залитым пивом кандидатским мандатом и, ссылаясь на свою неприкосновенность, требовал, чтобы понравившегося официанта немедленно доставили к нему на дом… Записал? Внимательно вычитай и распечатай.

Асистент переглянув набраний текст:

– Так… Та-ак… Хорошо… Очень хорошо… Гениально! Ага! Нестор Евграфович, вы уверены, что в этом городе есть бар «Голубая устрица»?

Нестор Євграфович на хвильку замислився:

– Да-а, звучит, пожалуй, несколько экзотично… С учетом региональной специфики исправь на «Блакитну жабу»! – розпорядився він. Раптом у двері постукали, і до кімнати з криком «Товарищ Боженко! Вы уже видели?!» ввалився вкрай схвильований Симорозенко. Іміджмейкер зобразив подив:

– Что такое!?…

Кандидат від комуністів тряс перед його обличчям якоюсь газетою:

– Специальный выпуск «Вечірнього Міста»!! – знемагаючи від обурення, нарешті заволав гість.

Іміджмейкер зобразив ще більший подив:

– Как! Вы читаєте ЭТУ ГАДОСТЬ?! – скривився він.