Історія держави і права України : підручник.

3) Установить, как незыблемое правило, чтобы никакой закон не мог восприять силу без одобрения Госудорственной Думы и чтобы выбранным от народа обеспечена была возможность действительного участия в надзоре за закономерностью действий поставленных от нас властей.

Бориславська катастрофа

[55]

Уривок із статті газети Воля ” від 15 червня 1902 р.

...В Бориславі загинуло серед страшних мук 20 людей, двадцять робітників. Загинули вони жертвою жадності бориславських визискувачів- кровопийців і жертвою недбальства тих властей, що мають обов’язок наглядати за тим, щоб підземні нори копалень не були живими могилами для робочого люду.

Перед двома тижнями писано було в соціалістичному дневнику “Naprzod”, що через занедбання приписів про вентиляцію, через невідсвіжування підземних нор копальняних кожної хвилини може бути вибух. І власті помимо того не зробили нічого, не звернули уваги на перестроги соціалістичного часопису, аж поки не прийшло до страшної катастрофи.

І катастрофа прийшла...

Визиск робітників

[56]

Повідомлення газети “Земля і воля”. 1910р.

В Лукавці н[ад] С[еретом] в трачці Гольдберга панує страшний визиск.

Робітники працюють від 6 рано до 7 вечора. Всього спочинку мають через цілу днину лише 1'/2 години. Отже, робітники працюють на половину години більше, ніж закон приписує. Це робить для підприємця від 100 робітників 50 годин денно, а 18 тисяч годин на рік. Отже, крім інших здирств, краде підприємець у робітників 18 тисяч годин, за які не потребує платити. Платня в трачці мізерна, від 1 к[орони] 40 с[отиків] до 2 к[орон]. Перед кількома місяцями робітники застрайкували, але страйк не вдався, бо робітники не були зорганізовані. Це наука для всіх робітників, що перед страйком треба подумати про організацію. Другий тамошній визискувач є властитель ґуральні Френкель. В ґуральні нема ніколи недільного відпочинку. Робітники мешкають у мокрих норах, які не мають вікон і доброго накриття.

З статті —Хлопська нужда”, надрукованої в газеті —Громадський голос”. 1907 р.

[57]

Нужда руських хлопів в Галичині вже загально звісна. Про сю нужду писали прихильні хлопам газети, говорили в соймі і в державній раді хлопські заступники. І здавалось би, що нема вже рятунку для нашого хлопа, бо задовго господарила в краю шляхта, задовго спихала всі тягарі краєві і державні на хлопа, задовго вже той хлоп ділив свою дрібну землю, задовго тиснулася його родина в нужденній ліп’янці, задовго він платив відсотки від довгів і лихву, і нині маса хлопська так збідніла, що о правильній господарці рільній нема що говорити.

В найбільшій часті громад припадає на тисячу людей близько 9 соток таких, що не виказують жодного доходу або дуже малий, а заледве кільканадцять людей, що мають від 100 до 300 корон доходу. Виходить з того, що в галицькім селі на сто люда є 90 нуждарів, а 10 заможних.

В багатьох околицях люди не їдять хліба, а живуть тільки горохом, фасолею і кукурудзою. В разі хвороби не має хлоп жодної помочі ані обезпечення, і бували випадки, що через брак такої помочі втікало людське життя з бідного людського тіла.

У парі з нуждою іде і темнота серед хлопської маси. В деяких повітах більше як половина хлопських дітей не ходить до школи і ростуть ті бідні діти без всякої освіти.

До чого ж довела така господарка в краю? До того, що наш хлоп, котрий не звик за ціле життя піти далі, як до повітового міста, кидав батьківщину, продавав остатки і тікав ген далеко за море! Сотки тисяч нашого народу опинилося в Канаді, Бразілії і інших краях Америки, а вигнав їх там галицький рай!..

Загальне цивільне уложення Австрійської імперії (1811 р.)

[58]

(Витяги)

ВВЕДЕНИЕ

О гражданских законах вообще

1. Совокупность законов, которыми определяются взаимныя частныя права и обязанности жителей государства, составляеть его гражданское право.

4. Гражданские законы имеют обязательную силу для всех граждан территорий, для которых эти законы были обнародованы...

5. Законы обратной силы не имеют и, потому, не оказывают влияния на прежде совершенныя действия и прежде приобретенныя права.

7. Если подлежащий разсмотрению суда случай не может быть разрешен ни по словесному, ни по обыкновенному смыслу закона, то должны быть принимаемы в соображение случаи, с ним сходные, определительно разрешенные в законах, и основания других, находящихся в связи с ними законов. Если же разсматриваемый случай представляет еще сомнение, то должен быть разрешен по соображению со всеми основательно разсмотренными обстоятельствами дела, согласно естественным правоположениям.

11 Те только узаконения отдельных провинций и земских округов имеют силу закона, которыя, по обнародовании сего уложения, прямо утверждены будут государем.

ЧАСТЬ ПЕРВАЯ

О праве лиц

ГЛАВА I