Читаем История всемирной литературы в девяти томах: том восьмой полностью

Иванов Л. Михаил Коцюбинский: Критико — биографический очерк. — М., 1956.

Історія украïнськоï літератури: У 8 т. — Киïв, 1968. — Т. 5; Література початку XX ст.

Історія украïнськоï літератури (кінец XIX — початок XX ст.). — Киïв, 1978.

Калениченко Н. Л. Великий сонцепоклонник. — Киïв, 1967.

Калениченко Н. Л. Украïнська література кінця XIX — початку XX ст.: Напрями. Течіï. — Киïв, 1983.

Калениченко Н. Л. Украïнська проза початку XX ст. — Киïв, 1964.

Колесник П. И. Коцюбинський — художник слова. — Киïв, 1964.

Костенко А. Леся Украинка. — 2‑е изд. — М., 1971.

Костюченко В. А. Гартоване слово: (З естетичних поглядів Лесі Украïнки. — Киïв, 1968.

Костюченко В. А. Степан Васильченко: Життя і творчість. — Киïв, 1978.

Коцюбинская И. Михаил Коцюбинский. — М., 1969.

Кузякина Н. Б. Леся Украинка и Александр Блок. — Киев, 1980.

Кулінська Л. П. Поетика Лесі Украïнки. — Киïв, 1967.

Кулінська Л. П. Проза Лесі Украïнки. — Киïв, 1976.

Кущ О. П. Ольга Кобилянська: Біблиогр. покажчик. — Киïв, 1980.

Лесин В. М. Василь Стефанчик — майстер новели. — Киïв, 1970.

Леся Украïнка: Документи і матеріали (1871–1970). — Киïв, 1971.

Лещенко М. П. Ольга Кобилянська. — Киïв, 1973.

Лисенко Е. Тимофій Бордуляк. — Львів, 1968.

Міщенко Л. І. Леся Украïнка в літературному житті. — Киïв, 1964.

Міщенко Л. І. Політична поезія Лесі Украïнки: Соціальний генезис і естетична природа. — Киïв, 1972.

Мороз З. П. На позиціях народності: В 2 т. — Киïв, 1971.

Мороз М. О. Михайло Коцюбинський: Бібліогр. покажчик. — Киïв, 1964.

Олійник В. П. Творчість Степана Васильченка. — Киïв, 1979.

Орлик П. І. Украïнська поезія кінця XIX — початку XX ст. — Киïв, 1973.

Охрименко П. П., Пильгук И. И., Шлапак Д. Я. История украинской литературы. — М., 1970.

Погребенник Ф. П. Лесь Мартович: Життя і творчість. — Киïв, 1971.

Русско — украинские литературные связи. — М., 1951.

Семеновский О. В. Дооктябрьская марксистская критика об украинской литературе. — Киев, 1964.

Смілянська В. Л. Архип Тесленко. — Киïв, 1971.

Ставицький О. Ф. Леся Украïнка: Етапи творчого шляху. — Киïв, 1970.

Томащук Н. О. Ольга Кобилянська: Життя і творчість. — Киïв, 1969.

Третяченко Т. Г. Художня проза Лесі Украïнки: Творча історія. — Киïв, 1983.

Глава 3 БЕЛОРУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Александровіч С. Гісторыя і сучаснасць. — Мінск, 1968.

Александровіч С. Пуцявіны роднага слова: (Праблемы развіцця беларускай літаратуры і друку другой паловы XIX — пачатку XX стагоддзя). — Мінск, 1971.

Арабей Л. Цётка (Алаіза Пашкевіч). — Мінск, 1956.

Березкин Г. С. Мир Купалы: (Мысли и наблюдения). — М., 1973.

Березкин Г. С. Человек на заре: (Рассказ о Максиме Богдановиче — белорусском поэте). — М., 1970.

Бугаёў Д. Максім Гарэцкі. — Мінск, 1968.

Гапава В. І. Перачытваючы «Спадчыну» Янкі Купалы. — Мінск, 1983.

Грынчик М. Максім Багдановіч і народная паэзія. — Мінск, 1963.

З жыццяпісы Якуба Коласа: Дакументы і матэрялы. — Мінск, 1982.

Ивашин В. В. М. Горький и белорусская литература начала XX века. — Минск, 1956.

История белорусской дооктябрьской литературы. — Минск, 1977.

Кабржыцкая Т. В., Рагойша В. П. Карані дружбы: (Беларуска—ўкраінскія літаратурныя ўзаемасувязі пачатку XX ст.). — Мінск, 1976.

Каваленка В. А. Вытокі. Уплывы. Паскоранасць: (Развіццё беларускай літаратуры XIX–XX ст). — Мінск, 1975.

Каваленка В. А. Пошукі і здзяйсненні: (Творчасць Змітрака Бядулі). — Мінск, 1963.

Казбярук У. М. Ступені росту: (Беларуская літаратура канца XIX — пачатку XX ст. і традыцыі польскіх пісьменнікаў). — Мінск, 1974.

Конон В. М. Демократическая эстетика Белоруссии (1905–1907 гг.). — Минск, 1971.

Лазарук М. А. Беларуская паэма ў другой палавіне XIX — пачатку XX стагоддзя. — Мінск, 1970.

Лойка А. А. Беларуская паэзія пачатку XX стагоддзя. — Мінск, 1972.

Лойка А. А. Гісторыя беларускай дакастрычніцкой літаратуры. Ч. 2. — Мінск, 1980.

Лойка А. А. Максім Багдановіч. — Мінск, 1966.

Лойка А. А. «Новая земля» Якуба Коласа: (Вытокі, веліч, хараство). — Мінск, 1961.

Лойко О. А. Янка Купала. — М., 1982.

Лужанин М. Якуб Колас рассказывает… — М., 1964.

Майхрович А. С. Белорусские революционные демократы: Важнейшие аспекты мировоззрения. — Минск, 1977.

Майхрович А. С. Эстетические взгляды Якуба Коласа. — Минск, 1970.

Майхрович С. Максім Багдановіч: (Жыццё і творчасць). — Мінск, 1958.

Мозольков Е. Якуб Колас: (Критико — биографический очерк). — М., 1960.

Мушынскі М. Ад задумы да здзяйснення: (Творчая гісторыя «Новай зямлі» і «Сымона — музыкі»). — Мінск, 1965.

Мушынскі М. Якуб Колас: Летапіс жыцця і творчасці. — Мінск, 1982.

Навуменка І. Янка Купала. — 2‑е выд., дап. — Мінск, 1980.

Навуменка І. Якуб Колас: Духоўны воблік героя. — 2‑е выд., дап. і перапрац. — Мінск, 1981.

Науменко И. Янка Купала; Якуб Колас: Творческие портреты. — М., 1982.

Пуцявінамі Янкі Купалы. — Мінск, 1981.

Пшыркоў Ю. С. Летапісец свайго народа: Жыццёвы і творчы шлях Якуба Коласа. — Мінск, 1982.

Разам і народам: Матэрыялы юбіл. навук. сесій АН БССР, прысвеч. 100‑годдзю з дня нараджэння Я. Купалы і Я. Коласа. — Мінск, 1983.

Перейти на страницу:

Все книги серии История всемирной литературы в девяти томах

Похожие книги

От Шекспира до Агаты Кристи. Как читать и понимать классику
От Шекспира до Агаты Кристи. Как читать и понимать классику

Как чума повлияла на мировую литературу? Почему «Изгнание из рая» стало одним из основополагающих сюжетов в культуре возрождения? «Я знаю всё, но только не себя»,□– что означает эта фраза великого поэта-вора Франсуа Вийона? Почему «Дон Кихот» – это не просто пародия на рыцарский роман? Ответы на эти и другие вопросы вы узнаете в новой книге профессора Евгения Жаринова, посвященной истории литературы от самого расцвета эпохи Возрождения до середины XX века. Книга адресована филологам и студентам гуманитарных вузов, а также всем, кто интересуется литературой.Евгений Викторович Жаринов – доктор филологических наук, профессор кафедры литературы Московского государственного лингвистического университета, профессор Гуманитарного института телевидения и радиовещания им. М.А. Литовчина, ведущий передачи «Лабиринты» на радиостанции «Орфей», лауреат двух премий «Золотой микрофон».

Евгений Викторович Жаринов

Литературоведение