Кінець Вічності

Харлан не був певний, що за такий короткий термін знайде те, що шукає. А тому, коли він уперше натрапив на проект Зміни Реальності з 2456-го по 2871-е Сторіччя, серійний номер В-5, то спочатку подумав, що в нього від напруги затьмарився розум і йому видається бажане за дійсне. Цілий день він перевіряв рівняння й зв’язки, пойнятий відчуттям непевності, змішаним з дедалі дужчим збудженням та гіркою вдячністю долі за те, що встиг опанувати принаймні, елементарну психоматематику.

Зараз Вой переглядав ту саму стрічку здивованими і водночас стурбованими очима.

— Мені здається, — сказав він нарешті, — що тут усе гаразд.

— Тоді я дозволю собі звернути вашу увагу на психоматриці любовних взаємин, характерних для Реальності вашого Сторіччя. Це, здається, галузь соціології, предмет вашої компетенції. Ось чому, прибувши сюди, я вирішив насамперед зустрітися з вами.

Вой насупив брови. Він усе ще був чемний, але в голосі його вже почувся холодок.

— Спостерігачі нашого Сектора — люди висококваліфіковані. У мене немає жодного сумніву щодо точності їхніх даних для цього проекту. Може, у вас є інші дані?

Ні, немає, Соціологу Вой. Я користуюся їхніми даними. Викликають у мене сумнів тільки висновки. Погляньте, чи не повинен бути в оцій точці тензор-комплекс змінним, якщо дані любовних взаємин точні?

Вой глянув на перфострічку з видимою полегкістю.

— Певна річ, Техніку, це само собою зрозуміло, але тут рівняння переходять у тотожність. Внаслідок цього утворюється невеличка розвилина без бічних відгалужень, а далі дороги знову сходяться. Сподіваюсь, ви вибачите мені за вживання цих квітчастих порівнянь замість точних математичних висловів.

— Ціную вашу ґречність, — сухо сказав Харлан, — з мене такий Обчислювач, як і Соціолог.

— Отже, все гаразд. Змінний тензор-комплекс, на який ви звернули увагу, або ж, просто кажучи, розвилка не має ніякого значення. Дороги знову сходяться, і далі пролягає єдиний шлях. Це така дрібниця, що про неї не варто й згадувати в наших рекомендаціях.

— Коли ви так вважаєте, сер, то мені залишається тільки погодитися з вами. Та хоч би там як, треба визначити МНЗ.

На згадку про цю абревіатуру Соціолог поморщився. Харлан заздалегідь знав, що його реакція буде саме такою. МНЗ означало Мінімальну Необхідну Зміну, а тут і Технік був дока. Соціолог міг вважати себе поза всілякою критикою з боку нижчих істот, коли йшлося про інші питання, включаючи й математичний аналіз численних можливих часових Реальностей, але щодо МНЗ, то тут Технік залишався неперевершеним фахівцем.

Математичне обчислення не підходило. Навіть найбільший Комп’ютер, яким керував би найрозумніший і найдосвідченіший Старший Обчислювач, у кращому разі міг тільки вказати на ймовірні ряди місцезнаходження МНЗ. Правильний вибір МНЗ цілком залежав від знань і досвіду Техніка. Хороший Технік рідко помилявся. Першокласний Технік не помилявся ніколи.

Харлан не помилявся ніколи.

— МНЗ, рекомендоване вашим Сектором, — вів далі Харлан рівним, безстороннім голосом, карбуючи слова Єдиної Міжчасової Мови, — передбачає аварію космічного корабля і тяжку смерть дванадцяти космонавтів.

— Це неминуче, — сказав Вой, стенувши плечима;

— А я вважаю, — заперечив Харлан, — що МНЗ можна звести до простого переміщення невеличкої коробки з однієї полиці на іншу. Ось подивіться.

Харлан показав довгим пальцем на одну з перфорацій і акуратно обрізаним білим нігтем зробив уздовж неї ледь помітну позначку.

— Хіба таке розв’язання не змінює ситуацію?! — сказав Харлан. — Хіба воно не усуне розвилини й не приведе нас до… — …до ймовірної МБР, — прошепотів Вой. — …до точної Максимальної Бажаної Реакції, — закінчив Харлан.

Вой підвів очі. На його смаглявому обличчі відбилося щось середнє між гнівом і досадою. Харлан мимоволі звернув увагу на щербинку між верхніми передніми зубами Соціолога, яка робила його схожим на боягузливе зайчисько. Ця схожість аж ніяк не поєднувалася з тією стримуваною силою, що вчувалася у словах Воя.

— Очевидно, Рада Часів ще вкаже мені на цю помилку?

— Не думаю. Наскільки мені відомо, Рада нічого не знає про це. Принаймні ваш проект Зміни Реальності потрапив до мене без коментарів. — Харлан не уточнив значення у даному разі слова «потрапив», а Вой не спитав його про це.

— Отже, ви знайшли цю помилку самі?

— Атож. — І не повідомили про неї Раду Часів?

— Ні.

Вой полегшено зітхнув, але відразу ж спохмурнів.

— А чому?

— Мало хто міг уникнути такої помилки. Я вирішив виправити її поки не пізно. Так я і зробив. А чом би й ні?

— Ну що ж, дякую вам, Техніку Харлан. Ви повелися як друг. Хоча помилка, що її припустився наш Сектор, була, як ви самі сказали, практично неминуча, у протоколі Ради вона мала б вигляд невиправданого недогляду.

Після невеличкої паузи Вой провадив далі:

— Хоча з другого боку, смерть кількох людей мало що важить проти отих змін особистостей, до яких призведе Зміна Реальності.