Читаем Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар полностью

Частина 2 ст. 301 КпАП регулює відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення на місці вчинення адміністративного правопорушення) і встановлює, що відстрочка здійснюється в порядку, встановленому законом. Глава 27 КпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.

Стаття 302. Припинення виконання постанови про накла­дення адміністративного стягнення

За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Стаття 247 КпАП встановлює обставини, що виключають провадження в справі про адміністративні правопорушення. Провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, перелічених у ст. 247 КпАП. У разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення і виникнення таких обставин:

- п. 4 ст. 247 КпАП - видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

- п. 6 ст. 247 КпАП - скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

- п. 9 ст. 247 КпАП - смерть особи, щодо якої розпочато провадження в справі - виконання постанови припиняється.

Згідно зі ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Стаття 92 Конституції України визначає, що законом України оголошується амністія. Тобто виключним правом видання акта амністії наділена Верховна Рада України. Таким чином, у разі видання Верховною Радою України акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення, постанова про накладення адміністративного стягнення припиняє виконуватися.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КпАП закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення. Вчиненні до видання цих законів. Скасувати акт, який встановлює відповідальність за адміністративне правопорушення, може орган, який його видав. Згідно з п. 22 ст. 92 Конституції України діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами України, які в свою чергу видаються Верховною Радою України. Таким чином, при виданні Верховною Радою України акта скасування адміністративної відповідальності за певні правопорушення виконання постанови з цього правопорушенню припиняється.

В адміністративному процесі діє загальний принцип індивідуалізації виконання покарання. Тобто нести відповідальність за правопорушення може лише особа, яка його вчинила. Звичайно, у випадку смерті особи, щодо якої розпочато провадження в справі, виконання постанови припиняється.

Рішення про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення приймається органом (посадовою особою), що відповідає за звернення постанови до виконання, тобто органом, який виніс постанову. На основі цього рішення органи, які безпосередньо виконують постанову, а також інші органи, що беруть участь у виконанні постанови, припиняють виконувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виконання постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Правовое регулирование рекламной деятельности
Правовое регулирование рекламной деятельности

Рассмотрены правовые основы и теоретические аспекты регламентации рекламной деятельности в Российской Федерации. Освещены актуальные вопросы, связанные с регулированием этого вида деятельности: общие и специальные требования к отдельным видам рекламы; правовой статус рекламодателей, производителей и распространителей рекламы; государственное регулирование и контроль; саморегулирование; договоры; авторское право и смежные права; правовая охрана средств индивидуализации товаров, работ, услуг, участников экономических отношений; юридическая ответственность в сфере рекламы. Изложены особенности правового регулирования рекламной деятельности в зарубежных странах. Дается словарь основных терминов и понятий.Для студентов высших учебных заведений, получающих образование по направлению (специальности) «Реклама». Может использоваться при подготовке кадров по специальностям и направлениям, предусматривающим изучение дисциплины «Правовое регулирование рекламной деятельности», ее отдельных разделов и тем. Представляет интерес для широкого круга специалистов в сфере рекламы.Допущено Учебно-методическим объединением по образованию в области коммерции в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности «Реклама»

Софья Германовна Богацкая

Маркетинг, PR / Юриспруденция / Маркетинг, PR, реклама / Образование и наука / Финансы и бизнес
Международное право
Международное право

В учебнике рассмотрены вопросы международного публичного права, отражены особенности международно-правовых норм, действующих в области обеспечения безопасности, борьбы с преступностью, урегулирования вооруженных конфликтов, международной ответственности.Структура и содержание учебника соответствуют программе учебного курса международного права, разработанной в соответствии с Государственным образовательным стандартом высшего профессионального образования.В дополнение к учебнику издательство готовит к выпуску учебное пособие – альбом схем «Международное право».Для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальностям и направлениям юридического профиля, офицеров, адъюнктов, курсантов и слушателей государственных образовательных учреждений, в которых изучается курс международного права.

Игорь Николаевич Глебов , Н А Вирко

Юриспруденция / Образование и наука