Читаем Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар полностью

Виконання постанови про застосування виправних робіт взаємопов’язане із строком відбування виправних робіт. Його точне обчислення необхідне для правильного виконання постанови. Обчислення строку цього виду адміністративного стягнення дещо складніше за інші види адміністративного стягнення. Згідно зі ст. 37 КпАП строк обчислюється місяцями або днями, відбування строку - це термін, протягом якого особа працювала і з її заробітку відбувалися відрахування в доход держави. В цей термін входять лише відпрацьовані дні, а також час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата, також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці з вагітності і родах. Загальна кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений суддею (судом) календарний строк стягнення. В цей строк не входять дня, в які порушник не вийшов на роботу без поважних причин, а також час хвороби, спричиненої сп’янінням або діями, пов’язаними з сп’янінням. Наприклад, за дрібне хуліганство на особу накладено стягнення у вигляді виправних робіт строком 40 днів. Він повинен їх відбути з 5 червня по 15 липня. На цей період припадає 35 робочих днів. Якщо працівник відпрацював їх усі, то вважається, що постанова виконана належно. У випадку, якщо з цих 35 робочих днів працівник відпрацював 33, а 2 його не було з неповажних причин (або з невідомих) на роботі, то він повинен відпрацювати ці дні до 18 липня (тому що 17 - вихідний, неробочий день). Отже, якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і немає підстав для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, то він повинен відпрацювати належну кількість робочих днів.

Стаття 324. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт

[У назву статті 324 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:

правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;

трудове виховання порушника;

повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення.

[У статті 324 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Чинне законодавство визначає, що строк виправних робіт обчислюється місяцями і днями, відбування виправних робіт - часом, протягом якого правопорушник працював і з його заробітку проводилося відрахування певних процентів у доход держави. Максимальний строк виправних робіт - 2 місяці. Правила обчислення строку відбування виправних робіт зазначені в ст. 323 КпАП.

Місцем відбування виправних робіт є місце постійної роботи порушника. Для більш ефективного виконання постанови про накладення цього виду адміністративного стягнення потрібен відповідний суб’єкт, що здійснює допомогу у досягненні мети, з якою накладається адміністративне стягнення. Таким суб’єктом є власник (уповноважений ним орган) підприємства, установи, організації, де порушник відбуває виправні роботи. Він отримує копію постанови, яку доводить до відома власника орган (посадова особа), що розглядав справу. З цього моменту на власника покладається обов’язок правильно і своєчасно відраховувати із заробітку порушника в доход держави певні суми, визначені постановою, і переказувати ці суми у встановленому порядку. Власник повинен контролювати поведінку порушника, його ставлення до роботи, ухилення від роботи. Вся інформація щодо порушника (кількість відпрацьованих днів, проведені відрахування, кількість пропущених робочих днів чи годин, причини пропуску, заохочення чи стягнення під час перебігу строку виконання постанови та інше) надається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом органам, що відають виконанням цього виду стягнення, тобто інспекцією з виправних робіт (орган Державного департаменту України з питань виконання покарань).

Перейти на страницу:

Похожие книги

Правовое регулирование рекламной деятельности
Правовое регулирование рекламной деятельности

Рассмотрены правовые основы и теоретические аспекты регламентации рекламной деятельности в Российской Федерации. Освещены актуальные вопросы, связанные с регулированием этого вида деятельности: общие и специальные требования к отдельным видам рекламы; правовой статус рекламодателей, производителей и распространителей рекламы; государственное регулирование и контроль; саморегулирование; договоры; авторское право и смежные права; правовая охрана средств индивидуализации товаров, работ, услуг, участников экономических отношений; юридическая ответственность в сфере рекламы. Изложены особенности правового регулирования рекламной деятельности в зарубежных странах. Дается словарь основных терминов и понятий.Для студентов высших учебных заведений, получающих образование по направлению (специальности) «Реклама». Может использоваться при подготовке кадров по специальностям и направлениям, предусматривающим изучение дисциплины «Правовое регулирование рекламной деятельности», ее отдельных разделов и тем. Представляет интерес для широкого круга специалистов в сфере рекламы.Допущено Учебно-методическим объединением по образованию в области коммерции в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности «Реклама»

Софья Германовна Богацкая

Маркетинг, PR / Юриспруденция / Маркетинг, PR, реклама / Образование и наука / Финансы и бизнес
Межотраслевые правила по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок
Межотраслевые правила по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок

В настоящем издании приводятся Межотраслевые правила по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок, составленные Госэнергонадзором Минэнерго России и РАО «ЕЭС России» по заданию Министерства труда и социального развития Российской Федерации и Министерства энергетики Российской Федерации, с изменениями от 18 февраля 2003 гола.В Правилах приведены требования к персоналу, производящему работы в электроустановках, определены порядок и условия производства работ, рассмотрены организационные и технические мероприятия, обеспечивающие безопасность работ, испытаний и измерений в электроустановках всех уровней напряжения. Правила распространяются на работников организаций независимо от форм собственности и организационно-правовых форм и других физических лиц, занятых техническим обслуживанием электроустановок, проводящих в них оперативные переключения, организующих и выполняющих строительные, монтажные, наладочные, ремонтные работы, испытания и измерения.В приложениях представлены квалификационные требования к электротехническому (электротехнологическому) и другому персоналу, условия присвоения группы по электробезопасности, приведены формы необходимых документов: удостоверений о проверке знаний норм и правил работы в электроустановках, наряда-допуска для работы в электроустановках с указаниями по его заполнению, а также формы журналов учета работ по нарядам и распоряжениям, проверки знаний норм и правил, рабо-ты в электроустановках и др.

Законы РФ , Коллектив Авторов

Юриспруденция / Образование и наука