Читаем Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар полностью

Дані про те, що хворий приховує правду щодо осіб, з якими контактував та джерела зараження можуть надійти від самих контактованих осіб, анонімно, від органів охорони здоров’я і т. п.

Суб’єкт: осудна особа, що досягла 16-річного віку і яка внаслідок медичного обстеження отримала діагноз «венерична хвороба»

Суб’єктивна сторона: прямий умисел.

Стаття 46-1. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення

Порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення і на посадових осіб - від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення.

[Кодекс доповнено статтею 46-1 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 8711-XI від 19.01.90 р.]

[Текст статті 46-1 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 966-V від 19.04.2007 р.]

Об’єкт: здоров’я населення та встановлений режим радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення.

Режим радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення, встановлюється законами України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.1991 p., «Про поводження з радіоактивними відходами» від 30.06.1995 p., Указом Президії Верховної Ради УРСР про відповідальність за порушення вимог режиму радіаційної безпеки, заготівлю, переробку і збут радіоактивно забруднених продуктів харчування від 28.01.1991 p., Порядком видачі спеціальних дозволів на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 20.12.2000 p., та іншими відповідними нормативно-правовими актами.

Об’єктивна сторона виражається у порушенні вимог режиму радіаційної безпеки в спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення. Таке порушення проявляється: у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів, у самовільному поселенні у ній, у знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони.

Чорнобильська катастрофа створила на значній території України надзвичайно небезпечну для здоров’я людей і навколишнього природного середовища радіаційну ситуацію. Україну оголошено зоною екологічної катастрофи. До територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природнокліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребує вжиття заходів щодо радіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на необхідність обмеження додаткового опромінення населення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення його нормальної господарської діяльності

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов’язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров’я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

Перейти на страницу:

Похожие книги

Правовое регулирование рекламной деятельности
Правовое регулирование рекламной деятельности

Рассмотрены правовые основы и теоретические аспекты регламентации рекламной деятельности в Российской Федерации. Освещены актуальные вопросы, связанные с регулированием этого вида деятельности: общие и специальные требования к отдельным видам рекламы; правовой статус рекламодателей, производителей и распространителей рекламы; государственное регулирование и контроль; саморегулирование; договоры; авторское право и смежные права; правовая охрана средств индивидуализации товаров, работ, услуг, участников экономических отношений; юридическая ответственность в сфере рекламы. Изложены особенности правового регулирования рекламной деятельности в зарубежных странах. Дается словарь основных терминов и понятий.Для студентов высших учебных заведений, получающих образование по направлению (специальности) «Реклама». Может использоваться при подготовке кадров по специальностям и направлениям, предусматривающим изучение дисциплины «Правовое регулирование рекламной деятельности», ее отдельных разделов и тем. Представляет интерес для широкого круга специалистов в сфере рекламы.Допущено Учебно-методическим объединением по образованию в области коммерции в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальности «Реклама»

Софья Германовна Богацкая

Маркетинг, PR / Юриспруденция / Маркетинг, PR, реклама / Образование и наука / Финансы и бизнес
Межотраслевые правила по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок
Межотраслевые правила по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок

В настоящем издании приводятся Межотраслевые правила по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок, составленные Госэнергонадзором Минэнерго России и РАО «ЕЭС России» по заданию Министерства труда и социального развития Российской Федерации и Министерства энергетики Российской Федерации, с изменениями от 18 февраля 2003 гола.В Правилах приведены требования к персоналу, производящему работы в электроустановках, определены порядок и условия производства работ, рассмотрены организационные и технические мероприятия, обеспечивающие безопасность работ, испытаний и измерений в электроустановках всех уровней напряжения. Правила распространяются на работников организаций независимо от форм собственности и организационно-правовых форм и других физических лиц, занятых техническим обслуживанием электроустановок, проводящих в них оперативные переключения, организующих и выполняющих строительные, монтажные, наладочные, ремонтные работы, испытания и измерения.В приложениях представлены квалификационные требования к электротехническому (электротехнологическому) и другому персоналу, условия присвоения группы по электробезопасности, приведены формы необходимых документов: удостоверений о проверке знаний норм и правил работы в электроустановках, наряда-допуска для работы в электроустановках с указаниями по его заполнению, а также формы журналов учета работ по нарядам и распоряжениям, проверки знаний норм и правил, рабо-ты в электроустановках и др.

Законы РФ , Коллектив Авторов

Юриспруденция / Образование и наука