Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

Лікар, який контролює медичну діяльність цілителя в галузі народної та нетрадиційної медицини (крім прав лікаря, обумовлених законодавством, кваліфікаційними вимогами за конкретною лікарською спеціальністю, ліцензією), має право: припинити або заборонити, за потреби, застосування методів народної та нетрадиційної медицини, які цілитель використовує при лікуванні хворого; вносити пропозиції щодо змін в організації роботи цілителя; виступати з пропозицією про анулювання або припинення дії спеціального дозволу (ліцензії) Міністерства охорони здоров’я України на медичну практику цілителя при наявності порушень, які могли призвести до погіршення стану здоров’я пацієнтів при лікуванні методами народної та нетрадиційної медицини.

Об’єктивна сторона виражається у:

1) вчиненні дій, які призвели до шкідливих наслідків для здоров’я пацієнта;

2) недостовірності облікових та звітних даних;

3) порушенні чинного законодавства щодо надання медичної допомоги та порядку здійснення підприємницької діяльності.

Суб’єктивна сторона: вина може бути як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктами правопорушення, передбаченого коментованою статтею, можуть бути як особи, які отримали у встановленому порядку спеціальний дозвіл на провадження медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини, так і інші особи.

Глава 6 Адміністративні правопорушення, що посягають на власність

[У назву глави 6 внесено зміни згідно із Законом України № 4042-ХІІ від 25.02.94 p.]

Стаття 47. Порушення права державної власності на надра

Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на надра, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 47 внесено зміни згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 p.]

[У статтю 47 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об’єктом правопорушення, передбаченого коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері державної власності на надра.

Стаття 13 Конституції України проголошує, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які перебувають у межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1 Кодексу України «Про надра»). Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.