Комедії

Служниця Персефони, богині підземного світу.

Шинкарка перша.

Платана, шинкарка друга.

Евріпід, Есхіл, трагічні поети.

Плутон, бог підземного царства.

Дія відбувається спершу в Афінах, перед храмом Геракла,

потім у підземному царстві мертвих.

ПРОЛОГ

В глибині сцени храм Геракла. Діоніс, убраний у левину шкуру

поверх пурпурного хітона, з палицею в руці, і Ксантій з вантажем

за спиною, верхи на ослі, проходять через орхестру.

Ксантій

Чи не сказати, пане, жарта звичного,

Щоб глядачі, як завжди, посміялися?

Діоніс

Що хочеш, далебі! Лиш не «Ой, важко як!»,

Лише не це, - занадто наоскомило.

Ксантій

А інший жарт?

Діоніс

Не треба й «Як намучивсь я!»

Ксантій

То що ж тоді? Смішне щось?

Діоніс

Можеш сміливо!

Лиш одного не говори.

Ксантій

А саме що? [381]

Діоніс

Що хтів до вітру б од цієї ноші ти.

Ксантій

І що такий я на собі тягар несу,

10 Що, як його не зняти, стане сморідно?

Діоніс

Прошу, не треба, й так мене занудило.

Ксантій

Навіщо ж мав би ношу цю таскати я,

Коли не втнути жарта, як у Фрініха

Це водиться, чи в Лікія й Аміпсія?

У них є завжди носії в комедіях.

Діоніс

Та ні, не треба! Бо коли в театрі я

На отакі дивлюся мудрі витівки,

То аж на рік старішим повертаюся.

Ксантій

О тричі нещаслива шиє змучена!

20 Хоч перервися, а пожартувати - зась!

Діоніс

Хіба ж це не зухвальство, не розбещеність?

Я - Діоніс, син глеків, і тружуся я,

Йду пішки, а йому дав верхи їхати,

Щоб він не натомився, щоб ваги не ніс.

Ксантій

Чи не несу ж я?

Діоніс

Ні, бо верхи їдеш ти.

Ксантій

Та я ж несу!

Діоніс

Це ж як так?

Ксантій

Аж згинаюся! [382]

Діоніс

Хіба твою поклажу не осел везе?

Ксантій

Що на мені, те й сам несу я, свідок Зевс!

Діоніс

Та як несеш, як самого осел везе?

Ксантій

30 Не знаю як, та плечі - мов побито їх.

Діоніс

Якщо нема підмоги від осла тобі,

То краще злазь і на собі неси його.

Жартома б'ються.

Ксантій

О, чом не бивсь я, бідний, у морських боях!

На весь би голос в мене заволав би ти.

Діоніс

(зупиняється перед храмом Геракла)

Ну, злазь, плутяго! От уже й дістались ми

До тих дверей, де вперше нам належало

Спинитись. Хлопче, хлопче, відчиняй мерщій!

(Стукає в двері).

Геракл

(виходить з дверей)

Хто там у двері грюкає? Хто преться там,

Немов кентавр? Ну, говори, що трапилось?

Діоніс

(ховаючись за Ксантія, шепоче до нього)

40 Гей, слухай.

Ксантій

Що?

Діоніс

Ти не помітив?

Ксантій

Що таке? [383]

Діоніс

Як він злякавсь.

Ксантій

їй-богу, збожеволів ти!

Геракл

(голосно регоче)

Деметра свідок - сміху я не стримаю!

Кусаю губи, а проте сміюся я.

Діоніс

Підходь, диваче! В нас до тебе справа є.

Геракл

Та як же регіт стримати, побачивши

Левину шкуру на шафранній підтичці!

Яке безглуздя! Ці котурни й палиця!

Куди прямуєш?

Діоніс

Морем плив з Клісфеном я.

Геракл

І воював?

Діоніс

Ми потопили ворогу

50 Дванадцять чи тринадцять кораблів його.

Геракл

Ви вдвох?

Діоніс

Феб - свідок.

Ксантій

(до себе)

Отоді й прокинувсь я.

Діоніс

І от, коли на кораблі дочитував

Я «Андромеду», прямо в серце вдарило

Мені бажання, і яке, ти думаєш? [384]

Геракл

Велике?

Діоніс

Ні, маленьке, як Молон отой.

Геракл

До жінки?

Діоніс

Ні.

Геракл

До хлопчика?

Діоніс

Та зовсім ні!

Геракл

До чоловіка?

Діоніс

(з жахом)

Що ти!

Геракл

Спав з Клісфеном ти?

Діоніс

Не смійся, брате, бо мені невесело, -

Жаданням нездоланним я катуюся.

Геракл

60 Яким, братуню?

Діоніс

Та несила й висловить.

А може, якось поясню на прикладі.

Хіть почував до каші ти бобової?

Геракл

До каші? Чом ні, сто разів траплялося. [385]

Діоніс

Сказав я ясно, чи іще з'ясовувать?

Геракл

Та ні, про кашу годі, - зрозуміло все.

Діоніс

Такою ж я до Евріпіда пристрастю

Терзаюсь тяжко.

Геракл

Як це, до небіжчика?

Діоніс

Мене ніхто із смертних не затримає, -

По нього йду.

Геракл

Хоч і в глибінь Ладову?

Діоніс

70 І глибше, якщо буде треба, - свідок Зевс!

Геракл

Пощо?

Діоніс

Знайти поета хочу справжнього.

Одних нема, а хто живий - погані всі.

Геракл

А Іофонт хіба умер?

Діоніс

Мабуть, один

І залишився з кращих він, та й то - хто зна!

Адже я й сам у цьому ще невпевнений.

Геракл

Якщо на те, чи не Софокла б вивести

Відтіль раніш? За Евріпіда кращий він.

Діоніс

А я на Іофонта хтів би глянути, -

Що сам створити може без Софокла він? [386]

80 До того ж цей проноза Евріпід, мабуть,

Втекти сюди зі мною й так спроможеться.

А той - був лагідний, і там він лагідний.

Геракл

А Агафон?

Діоніс

Де він? Пішов, покинув нас,

Поет чудовий, втрата друзям болісна.

Геракл

Та де ж він?

Діоніс

На бенкеті щасливенському.

Геракл

А де Ксенокл?

Діоніс

А хай він згине, свідок Зевс!

Геракл

Піфангел де?

Ксантій

(про себе)

Про мене ж ні словечка він,

Хоч і натер я плечі он як боляче!

Геракл

Чи хлопчиків нема в нас, що трагедії

90 Готують тисячами, язикатіші

За Евріпіда аж на цілу стадію?

Діоніс

Це все лиш пустоцвіти, лиш базікала,

Хор ластівок, в мистецтві партачі лише,

Що зникнуть всі після вистави першої,

Разом лиш намочивши на трагедію.

Хоч як шукай, нема поета справжнього,

Який заговорив би повним голосом. [387]

Геракл

Як повним?

Діоніс

Так, щоб гомонів відважно він

Щось отаке нечувано промовисте:

100 «Ефір - домівка Зевса», «часу крок важкий».

«Не хтів святині розум присягатися,

Поклявсь облудно сам язик, без розуму».

Геракл

Тобі це до вподоби?

Діоніс

Аж не тямлюся!

Геракл

Та це одно блазенство, сам ти згодишся!

Діоніс

Не влазь в мій розум, свій-бо дім у тебе є.

Геракл