Макуха або штрихи до політичного портрета "Блоку Юлії Тимошенко"

У 80-х роках минулого століття, працюючи директором Бродівського краєзнавчого музею, я перебував у тісних і дружніх стосунках із найстарішими бродівськими євреями: Феліксом Матеусовичем Грубером, Яковом Марковичем Корхіним, Семеном Лейбовичем Стояновером. Ми часто зустрічалися у музеї та їхніх домівках. Я записав на магнітофон їхні спогади, допоміг підготувати від їхнього імені кілька публікацій про події 30-х-40-х років у Бродах та Голокост.

На прохання корінного бродівського єврея-старожила Я.М. Корхіна, якого я дуже поважав, мною було порушено питання про перейменування вулиці Котовського у Бродах на її попередню назву - Калліра, за прізвищем місцевого єврейського діяча XIX ст. Сесія міської ради у цьому питанні мене теж підтримала - тепер у Бродах є вулиця Калліра, хоча за великим рахунком, вартувало б повернути її первісну назву - Велика Юріївська. Щоправда, Я.М. Корхін ще й хотів перейменувати вул. Івана Франка на Гольдгабера - малознаного єврейського діяча XIX ст. Тут я бродівських євреїв не підтримав - не той масштаб, та й вулиця впродовж кількох століть називалася Луцькою. З такими аргументами погодилися усі.

У кооперативі «Броди», який я організував і очолив у 1988 році, як окремий структурний підрозділ, діяла архітектурно-проектна дільниця, у котрій працювало два десятки архітекторів-реставраторів, вони виконували проекти для багатьох міст України. Очолював її єврей Олександр Олександрович Полянський - теперішній керівник департаменту охорони пам'яток історії та культури держави Ізраїль. Тоді ми жили та працювали дружно і жодної національної проблеми у нас не виникало, бо усе було чесно, порядно і законно.

Проблеми у Ю. Тимошенко виникають постійно, тому що за нею нема правди, а у неї самої - сорому і совісті. Єврейське коріння родоводу Юлії Володимирівни, то вже інше питання, хоча і воно не може бути останнім.

IV. Замість післямови

Один мій добрий знайомий, ідучи на досить складну операцію, у ході якої він мало не потрапив до іншого світу, взяв із собою не іконку Божої Матері, а портретик Юлії Тимошенко і поставив його на тумбочці біля свого лікарняного ліжка. Дивовижно, але є люди, які боготворять Юлію Володимирівну; для них виборчі списки БЮТ - це передусім Юлія Тимошенко. Вони і на місцевому рівні голосують за подібним принципом. Більшість не звертає жодної уваги на самі списки та імена у них, отже, депутатів, тобто владу обирають за фантасмагоричними ознаками. І лише дехто заглиблюється у вивчення справи. Проте коли скрупульозно розглянути суть і вміст «Блоку Юлії Тимошенко» та особи його вождів, то перед нами постає звичайнісінька політична макуха - малокорисна приманка для легковірного виборця.

Докладно вивчивши методи діяльності верховодів БЮТ та його лідера, ловлю себе на думці: все у них пов'язане з макухою. За її допомогою вони приваблюють і купують виборця, здійснюють обмани, авантюри, провокації та інші, негідні порядних людей, вчинки. Невже вони думають, що макуха є міцним і надійним стержнем довготривалої і стабільної політики розвитку держави та поліпшення благополуччя народу? Мабуть, ні.

Вони просто мають людей за дурнів. Тому Юлії Тимошенко та її близькому оточенню слід нагадати гарну єврейську мудрість: «Так завжди не буде!» А заодно й процитувати видатного українського поета Бориса Олійника:

Народ не візьмеш на макуху.

Він оддаля відрізнить чин:

І хто є син його по духу,

І хто по духу - сучий син.

13 травня - 28 серпня 2008 року Київ - Броди

Після написаного

Вже коли книга версталася, відбулося перше засідання третьої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Дружнє і злагоджене голосування БЮТ разом із Партією регіонів стало несподіванкою для найпалкіших прихильників Юлії Тимошенко. Такого союзу від Юлії Володимирівни не сподівався практично ніхто, бо ж як вона агресивно лаяла будь-які контакти з регіоналами! Як вона їх паплюжила і обзивала «зграєю»! Як бютівські ЗМІ безперестанку шельмували саму можливість створення так званої «ширки» - широкої коаліції за участю Партії регіонів! І як від цього відхрещувалася сама ж Ю. Тимошенко, починаючи з виборчої кампанії на дострокових парламентських виборах 2007 року! Вона навіть переконувала виборців, що швидше її викраде НЛО, ніж вона побратається з В. Януковичем.

Тепер виявилося, що широку коаліцію створила сама Ю. Тимошенко і цілком нормально пояснює ситуацію - необхідністю забезпечення умов для продуктивної роботи парламенту. А чому ж раніше не можна було взятися за «продуктивну роботу»? Чому Ю. Тимошенко займала таку вкрай нетерпиму, ворожу та агресивну позицію супроти В. Януковича, Партії регіонів і самої думки про створення широкої коаліції?