Читаем Одиссея Василия Кука полностью

Кентій А.В. Українська військова організація (УВО) 1920 — 1928 рр.: Короткий нарис. — К.: Інститут історії України НАНУ, 1998.

Кентій А.В., Українська повстанська армія в 1942 — 1943 рр. — К.: Інститут історії України, 1999.

Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1944 — 1945 рр. — К: Інститут історії України НАНУ. — 1999.

Кентій А.В., Папакін Г.В. Стратегія «двофронтової» боротьби ОУН — УПА у 1943 — 1944 рр.: мовою документів, очима істориків //Україна у Другій світовій війні: уроки історії і сучасність. Матеріали міжнародної наукової конференції (27 — 28 жовтня 1994).— К: Інститут історії України НАН України, 1995.

Киричук Ю. Історія УПА. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991.

Книш 3. Варшавський процес ОУН. - Торонто, 1968. — Ч.1.

Книш 3. Дрижить підземний гук (Спогади з 1930 і 1931 років у Галичині). — Вінніпег: Б.в., 1953.

Книш 3. На життя і смерть: Сторінки з історії Української Військової Організації. — Торонто: Срібна сурма, 1980.

Книш 3. Перед походом на Схід. — Торонто: Срібна сурма, Б.р.

Книш 3. Становлення ОУН. — К: Видавництво ім. О. Теліги, 1994.

Коваль М.В. ОУН-УПА: між «третім рейхом» і сталінським тоталітаризмом // Український історичний журнал. — 1994. — № 2 — 3.

Коваль М.В. Правда безнадійних змагань // Політика і час. — 1997. — №10.

Коваль Р. Щастя і трагедія Василя Кука // Незборима нація. — 2003. — Ч.1.

Кожинов В. Россия. Век ХХ-й. — Краматорськ: «Тираж-51», 2002. — Кн.2. Комар В.Л. «Українське питання» в політиці урядів Польщі (1926 — 1939 рр.). // Український історичний журнал. — 2001. — №5.

Коровин В.В. Советские органы государственной безопасности в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. - М., 1983. Косик В. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 1997. — Т 1-2.

Кравчук П. Без недомовок. Спогади. — К.: Літературна Україна, 1995. Куделя М.П. Крізь бурі лихоліть. Спогади. - Міннеаполіс: СВУР, 1999.

Кук В. «Я хотів би побажати молоді пишатися належністю до Шевченківського роду» // Захист. — 2001. — № 6.

Кук В. Спогади про Михайла Сороку, Володимира Горбового, Григорія Пришляка й Святослава Караванського // Зона. — 1996 — № 11. Кук-Леміш В. Життя, віддане визволенню нації // Шлях перемоги. — 2000. - № 15.

Кульчицький С. Історичний висновок про діяльність ОУН-УПА // Сучасність - 2001. — № 2. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921 - 1939 рр.). - К.: Видавничий Дім Альтернативи, 1999.

Куп'як Д. Спогади нерозстріляного. — Львів: Каменяр, 1993.

Кучерук О. Останній паспорт Євгена Коновальця // Пам'ять століть. — 2000. - № 5. Лаврищук В.І. Українська повстанська армія та радянські партизани // Сторінки воєнної історії України. - К., 2000. - Вип. 4.

Лебедь М. Українська Повстанча Армія, її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу. — Б.м.: Видавництво Пресового Бюра УГВР, 1946. — Ч.1.

Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1999.

Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. — Львів: Просвіта, 1993.-Кн.1.

Літопис УПА. Нова серія. — К.; Торонто, 2001. — Т. 3.

Літопис УПА. Нова серія. — К.; Торонто, 2002. — Т 4. — Кн.1.

Літопис УПА. Нова серія. — К.; Торонто, 2002. — Т. 5.— Кн.2.

Літопис УПА. Нова серія. — К.; Торонто, 2006. — Т. 8.

Лозунько С. Оболганные. Чекисты в Великой Отечественной войне: между виртуальностью и реальностью // «2000». — 2006. — 22 сентября.

Макар В. Бойові друзі. Збірка спогадів з дій ОУН. 1929-1945. — Торонто: Гомон України, 1980. — Т.1.

Мартинець В. Українське підпілля. Від У.В.О. до О.У.Н. — Б.м.: Б.в., 1949.

Матвієйко М. Чорні справи ЗЧ ОУН (розповідь колишнього націоналіста). — Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1962.

Материалы научно-практической конференции, посвященной 70-летию ВУЧК-КГБ УССР (2-3 декабря 1988). - К., 1988.

Мельничук Ю.С. Коли кров холоне в жилах. Нариси, памфлети. — К.: Радянський письменник, 1960.

Митрополит Иоанн. Русский узел. Статьи, беседы, обращения. — СПб, 2007.

Мірчук П. Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року (його генеза та політичне й історичне значення). — Н.— Й.: Видання ООЧСУ, 1952.

Мірчук П. Історія ОУН. — Мюнхен. Б.р. — Т.1.

Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942 — 1952. — Мюнхен: «Цицеро», 1953.

Мудрик-Мечник С. Закордонні частини Організації Українських Націоналістів (Причинки до історії). — Львів, 1995.

На зов Києва. Український націоналізм у ІІ світовій війні. Збірник статей, спогадів, документів. — К: Видавництво ім. Олени Теліги, 1993.

Перейти на страницу:

Похожие книги

100 великих гениев
100 великих гениев

Существует много определений гениальности. Например, Ньютон полагал, что гениальность – это терпение мысли, сосредоточенной в известном направлении. Гёте считал, что отличительная черта гениальности – умение духа распознать, что ему на пользу. Кант говорил, что гениальность – это талант изобретения того, чему нельзя научиться. То есть гению дано открыть нечто неведомое. Автор книги Р.К. Баландин попытался дать свое определение гениальности и составить свой рассказ о наиболее прославленных гениях человечества.Принцип классификации в книге простой – персоналии располагаются по роду занятий (особо выделены универсальные гении). Автор рассматривает достижения великих созидателей, прежде всего, в сфере религии, философии, искусства, литературы и науки, то есть в тех областях духа, где наиболее полно проявились их творческие способности. Раздел «Неведомый гений» призван показать, как много замечательных творцов остаются безымянными и как мало нам известно о них.

Рудольф Константинович Баландин

Биографии и Мемуары
14-я танковая дивизия. 1940-1945
14-я танковая дивизия. 1940-1945

История 14-й танковой дивизии вермахта написана ее ветераном Рольфом Грамсом, бывшим командиром 64-го мотоциклетного батальона, входившего в состав дивизии.14-я танковая дивизия была сформирована в Дрездене 15 августа 1940 г. Боевое крещение получила во время похода в Югославию в апреле 1941 г. Затем она была переброшена в Польшу и участвовала во вторжении в Советский Союз. Дивизия с боями прошла от Буга до Дона, завершив кампанию 1941 г. на рубежах знаменитого Миус-фронта. В 1942 г. 14-я танковая дивизия приняла активное участие в летнем наступлении вермахта на южном участке Восточного фронта и в Сталинградской битве. В составе 51-го армейского корпуса 6-й армии она вела ожесточенные бои в Сталинграде, попала в окружение и в январе 1943 г. прекратила свое существование вместе со всеми войсками фельдмаршала Паулюса. Командир 14-й танковой дивизии генерал-майор Латтман и большинство его подчиненных попали в плен.Летом 1943 г. во Франции дивизия была сформирована вторично. В нее были включены и те подразделения «старой» 14-й танковой дивизии, которые сумели избежать гибели в Сталинградском котле. Соединение вскоре снова перебросили на Украину, где оно вело бои в районе Кривого Рога, Кировограда и Черкасс. Неся тяжелые потери, дивизия отступила в Молдавию, а затем в Румынию. Последовательно вырвавшись из нескольких советских котлов, летом 1944 г. дивизия была переброшена в Курляндию на помощь группе армий «Север». Она приняла самое активное участие во всех шести Курляндских сражениях, получив заслуженное прозвище «Курляндская пожарная команда». Весной 1945 г. некоторые подразделения дивизии были эвакуированы морем в Германию, но главные ее силы попали в советский плен. На этом закончилась история одной из наиболее боеспособных танковых дивизий вермахта.Книга основана на широком документальном материале и воспоминаниях бывших сослуживцев автора.

Рольф Грамс

Биографии и Мемуары / Военная история / Образование и наука / Документальное