Партизанская война на Украине. Дневники командиров партизанских отрядов и соединений. 1941–1944

«Штаб червоних партизанів. 6.7–43 г. Шановний Карпенко! Одержавши Вашого листа, повідомляю Вас і ваших друзів в тім, що ми загін Червоних партизан, наше головне завдання, як вам відомо, вести боротьбу з німецькими загарбниками. А тому зрозумійте Ви, що не ведемо боротьби з вами і мирним населенням, а навпаки разом із вами повинні знищувати нашого спільного ворога — німця. Нам доцільно держати тісний зв'язок з вами і з усім нашим рідним українським населенням. Сьогодні ми будемо проходити через ваше село, так як це ми проходили через багато сіл нашої рідної України.

Проходячи через ваше село, ми запевняємо вас, що з нашого боку не буде ні жодного пострілу по вас і мирному населенню і, взагалі, ніякого вчинку не будемо робити. Але, якщо буде хоч один постріл з вашого боку, тоді, поважаємі друзі, пиняйте самі на себе.

Ви у своєму листі пишете, щоб ми прислали свого довіреного для відповідних переговорів з вами. Ми вважаємо, що нема в цьому ніякої потреби тому, що ми самі будемо проходити через ваше село і будемо з вами розмовляти по всіх питаннях, які вас будуть цікавити.

З повагою до Вас.

Штаб загону Українських Червоних партизанів

Нач[альник] штабу Прокопенко».

Отправил такое письмо, в 19.00 час[ов] двинулся в путь через дер. Комарово. Войдя в село, на окраинах его не оказалось никого, все убежали в лес, правда, остались несколько стариков и старух. Когда прошли больше половины села, крестьяне убедились в том, что мы мирного населения не трогаем; часть крестьян возвращались в село. Этим жителям партизаны давали спички и даже соль, несмотря на то что и у нас [не] очень [много] имеется соли.

Сегодня же дал радиограмму тов. Федорову такого содержания:

«Тов. Федорову — нахожусь в 3 км западнее Комарово, сегодня была встреча с националистической бандой. Часть из них задержана нами. В этом районе националисты проводят мобилизацию всего мужского населения. 6.7–43 г. Балицкий».

В 21.00 час[ов] подошли к р[еке] Стырь, река оказалась очень широкая и глубокая. Сначала решили навести мост, для чего подготовили 300 досок, 60 телеграфных столбов, кроме этого заготовили 15 штук ольхи по 20 мет[ров] и 8 лодок.

В 22.00 час[ов] приступили к [сооружению] моста и так провозились с этим проклятым мостом до 6.00 час[ов] утра 7 июля [19]43 г.

7 июля 1943 г.