Печера ідей

^{* Я непокоюся дедалі більше. Не знаю чому, адже ніколи раніше не почувався так від роботи. Зрештою, можливо, це все — лише моя уява. Я наведу тут коротеньку розмову, яку мав сьогодні вранці з Гектором, а читач нехай сам вирішує.}

^{— «Печера ідей», — кивнув він, коли я назвав книжку. — Авжеж, класичний грецький текст невідомого автора про Афіни після Пелопоннеської війни. Це я сказав Елієві долучити цей твір до нашої серії перекладів…}

^{— Знаю. Власне, це я його перекладаю.}

^{— Чим можу допомогти тобі?}

^{Я сказав чим. Він насупив чоло й поставив те саме запитання, що й Елій: чому мене цікавить оригінальний рукопис? Я пояснив, що твір виявився ейдетичним, а Монтал, схоже, цього не помітив. Гектор знову насупився.}

^{— Якщо Монтал цього не помітив, значить цей текст — не ейдетичний, — мовив він. — Пробач, не хочу видатися нетактовним, але Монтал у цій царині був справжній фахівець…}

^{Я зібрав докупи всю свою терплячість і став пояснювати:}

^{— Ейдезис дуже сильний, Гекторе. Він впливає на реалізм сцен, навіть на діалоги й думки героїв… Усе це має щось значити, хіба ж ні? Я хочу виявити той ключ, який автор заховав у тексті, і мені потрібен первопис, щоб пересвідчитись у правильності мого перекладу… Елій погодився й порадив мені звернутися до тебе.}

^{Урешті-решт Гектор піддався на мої прохання (він вельми впертий), але подав мені небагато надії: текст був у Монтала, а по його смерті всі рукописи перейшли до інших бібліотек. Ні, у нього не було ні близьких друзів, ні рідних. Він жив наче пустельник, сам-один у будинку на цілковитому відлюдді.}

^{— Власне кажучи, — додав Гектор, — сáме його бажання віддалитися від цивілізації і призвело до його смерті… Еге ж?}

^{— Тобто?}

^{— Ой, я гадав, ти знаєш. То Елій тобі нічого не розповів?}

^{— Тільки те, що Монтал помер, — відказав я і, пригадавши Елієві слова, додав: — І що «всі про це говорили…» Але я не знаю чому.}

^{— Бо смерть його була жахлива, — пролунала відповідь.}

^{Я натужно ковтнув слину.}

^{— Його знайшли в лісі недалеко від будинку, у якому він мешкав, — мовив далі Гектор. — Тіло його було пошматоване. Місцева влада сказала, що на нього, імовірно, напала вовча зграя…}

¯¯¯¯¯¯¯¯¯¯

5

Геракл Понтор, розгадник таємниць, умів літати.