Перверзія

Ми допили останні краплі і, спотикаючись, підтримувані один одним, рушили берегом острова назад до церкви. За туманом цілком пропав її білокам'яний фасад, поділений пілястрами на три частини, зі скульптурою Мадонни і Дитини над входом. Станіслав ніс у руці ліхтар і все повторював: "За туманом нічого не видно!" Ми брели геть наосліп, тож не дивно, що перед самою церквою наткнулися на старого Анджеліко, який завмер у нас на дорозі, ніби соляний стовп. "Хіба ти сторож мені? — запитав я його з докором, потрясаючи в повітрі гітарою. — Що стоїш, як пень дерева церковного року?" Але старий капшук на це почав мене переконувати, щоб я лягав спати у нього в повітці. Туман і справді завис такою непролазною кашею, що навряд чи якийсь човен знайшовся би, щоб доставити нас до Венеції.

Усе, що відбувалось (якщо відбувалось), потім, повите для мене таємницею, бо я майже нічого не пам'ятаю — далися взнаки цілоденна втома і погана видимість. Знаю, що старий чорт таки вклав мене на ніч у себе. Куди пішов тієї ночі Станіслав, мені невідомо. Маю надію, що все-таки запопав якогось випадкового човняра, і з ним дістався до свого готелю, що, як він казав, десь на Великому Каналі, неподалік від Понте Академія.

Пригадую тільки, як гукав у туман, навздогін за його нетвердими кроками: "Пам'ятай про душу!" І як долетіла до мене його відповідь: "Коневі ясно!" Я осінив те місце у просторі, звідки це почулося, знаком святого хреста.

1. "Для підняття чаші" (італ.). страва.

2. "Так, так, я кохаю Вас!" (італ.).

3. "Як тяжко серцеві", "Прощавай", "Я люблю" (італ., діял.).

4. "Де", "Ох, діти" (італ.).

5. "О, як хвилює..." та "О, живий вогонь!" (італ.).

6. "Кожен закоханий є воїн" (італ.).

7. Спосіб грання (латин.).

8. "Солодощі життя", "Ось весна" (італ., арх.).