Пешки в чужой игре. Тайная история украинского национализма

Даниил Шумук, свидетель тех событий, объехавший во второй половине 1943 года всю Волынь, указывает на факты поголовного истребления поляков в своей книге «За східним обрієм» (Париж, 1974 г.). Другие националистические авторы также описывают геноцид польского населения: «Урядуючий провідник Максим Рубан (Микола Лебедь — М. Б.) вимагав від Головної Команди УПА… очистити всю повстанську територію від польського населення».

«Хто відхилявся від їх (ОУН-б — М. Б.) зарядженя про мобілізацію, того розстрілювали разом з родиною і палили хату… СБ почала масову чистку серед населення і в відділах УПА. За найменшу провину, навіть за особисті порахунки, видавалося на населення кару смерті. По відділах в більшості терпіли східняки… Взагалі СБ і її діяльність — це була найчорніша сторінка історії тих років… Служба безпеки була зорганізована на німецький зразок. Більшість командирів СБ — це були колишні курсанти німецької поліції в Закопаному (з років 1939—40). Ними були переважно галичани», — пишет о тех днях Максим Скорупский.

Другой автор, Александр Шуляк, свидетельствует: «Прийшов наказ знищити весь непевний елемент, отже почалася гонитва за всіми, хто здавався тому або іншому станичному підозрілим. Прокурорами були бандерівські станичні, а не хто інший. Отже, ліквідація «ворогів» провадилася виключно за партійним ключем… Станичний зладжував список «підозрілих» і передавав СБ… Позначені хрестиками — мусять бути зліквідовані… Та найжахливіша трагедія розігралась із полоненими з Червоної Армії, яких тисячі жили й працювали по селах Волині… Видумали бандерівці таку методу. Приходили вночі до хати, брали полоненого, виводили надвір і заявляли, що вони совєтські партизани (выделено автором) й жадали, щоб ішов з ними… Таких нищено».

Виктор Полищук, исследователь преступлений ОУН-УПА из Канады, в книге «Гірка правда. Сповідь українця» пишет: «Читая материалы, присланные свидетелями убийств, можно засомневаться в христианской вере, в том, что человека создал Бог.

В украинском национализме нет места таким христианским добродетелям, как добро, милосердие, любовь к ближнему, благородство, уважение человеческого достоинства, жалость. Зато доминируют ненависть, кровожадность, пренебрежение человеческой жизнью.

Больно мне, украинцу, писать о методах убийств, используемых ОУН-УПА. Но промолчать об этом невозможно. Для предостережения последующим поколениям».

В этой книге он собрал свидетельства геноцида польского населения Волыни. Читать это тяжко. Но умалчивать об этом — нельзя!

«Ф. К. из Великобритании: «Забрали с дочкой на сборный пункт около церкви. Там уже стояли около 15 человек — женщины и дети. Сотник Головачук с братом начали вязать руки и ноги колючей проволокой. Сестра начала вслух молиться, сотник Головачук начал бить ее по лицу и топтать ногами».