Пешки в чужой игре. Тайная история украинского национализма

В 1933 году, когда нацисты пришли в Германии к власти, «организатор террора» снова появился в США, чтобы активизировать подрывную деятельность ОДВУ, охватить шпионскими щупальцами все американские штаты. На германские деньги Сеник-Грибивский организовал ячейки ОДВУ в тех промышленных городах США, где проживали украинцы. Некоторые из этих ячеек действовали под вывеской «украинского Красного креста», другие назывались «страховыми обществами» или «спортивными клубами». У лидеров ячеек была единая цель — помочь нацистской Германии в ее борьбе против всех демократических стран, за построение «нового порядка» во всем мире. Многие американцы украинского происхождения, являвшиеся членами ОДВУ, даже не подозревали, что являются в то же время орудием в руках гитлеровцев.

В начале Второй мировой войны в нью-йоркской газете «Hour» появилась публикация о националисте Григорьеве: «Коли в 1938 році Григоріїв прибув до Сполучених Штатів, він розгорнув енергійну кампанію серед американських українців за створення антирадянського блоку і підтримку ідеї «незалежної України»… Коли в листопаді 1941 року на Кубі була викрита українсько-нацистська шпигунська група, гаванська пресса заявила, що «активний агент гестапо» Никифор Григоріїв приїжджав на Кубу 1940 року і радився з керівниками «п’ятої колони». Кубинська преса опублікувала фотографії Григорієва, подавши їх під заголовком, що він привіз інструкції для провідних нацистів-українців у Гавані. Один з учасників «п’ятої колони», які зустрічалися з Григорієвим, Юрко Федорко, недавно написав своєму приятелеві: «Нацистська Німеччина допоможе нам. Вона допоможе нам, бо помагає кожному доброму ділу, яке відповідає її і нашим інтересам». Коли Григоріїв повернувся до Сполучених Штатів після поїздки на Кубу, він написав статтю, в якій хвалився своїми зустрічами з нацистами-українцями в Гавані. Григоріїв писав статті до підривної газети «Батьківщина», яка виходить українською мовою в Детройті.

Через пронацистський зміст ця газета була заборонена для поширення в Канаді. Публікації були підготовлені німецьким шпигуном, капітаном Леонідом Клименком, одним із співпрацівників Григорієва. В «Батьківщині» імена Клименка і Григорієва з’являлися разом. Серед нацистів-українців у цій країні, з якими співпрацює Григоріїв, є Джон Кус з Детройта, штат Мічіган. Кус є професійним промисловим шпигуном і лідером гетьманців на Середньому Заході; в 1938 році він телеграфував Адольфу Гітлеру, поздоровляючи його з вирішенням «проблеми меншостей».

Подготовка покушения на Рузвельта

Недавно стали достоянием гласности сенсационные архивные документы о подготовке оуновцами и немецкими спецслужбами теракта против президента Рузвельта. Эти документы были собраны Генри Филдом, руководителем специальной разведслужбы при президенте Рузвельте, и секретной службой США, охраняющей американских президентов. Они описывают покушение на президента США, которое готовило руководство ОУН вместе с немецкими спецслужбами в годы Второй мировой войны.

Исполнителем теракта должен был стать Григорий Мацейко, известный тем, что в 1934 году по приказу Степана Бандеры убил министра внутренних дел Польши Бронислава Перацкого. После этого убийца бежал в Аргентину. А оттуда, по американским данным, он планировал выехать в США. За устранение Рузвельта убийца должен был получить миллион марок.