Пешки в чужой игре. Тайная история украинского национализма

3. ЗП надається свобода рішень по використанню допомоги (иностранных разведок — М. Б.), її форми, розміри і вишкіл.

4. ЗП УГВР є верховний орган для всіх учасників УПА і підпілля, які опиняться за кордоном. При ЗП УГВР по лінії УПА функціонує місія УПА.

Від імені Презид. Колегії М. Лісовий,

Голова Генерального секретаріату УГВР,

полковник В. Коваль (псевдоним В. Кука — М. Б.)

Цей мандат є тимчасовий, бо УГВР в краю має намір вислати за кордон свого компетентного представника для урегулювання вирішення всіх актуальних питань відносно до становища в краю.

В. Коваль».

Охримович передает и вторую, такую желанную для руководства ЗП УГВР, часть «мандата»:

«Провід організації українських націоналістів на українських землях підтверджує, що Бийлихо (псевдоним Бандеры — М. Б.) відійшов від постанов III Надзвичайного Великого Збору ОУН; він ні формально, ні фактично не є провідником ОУН… Провід ОУН на українських землях уповноважує Лева Ребета, Матлу і Бандеру взяти тимчасово керівництво 3Ч і реорганізувати 3Ч згідно з пропозиціями проводу ОУН на Україні. З пропозицією ознайомити Бандеру.

Голова проводу ОУН на українських землях Ю. Леміш

(опять же В. Кук — М. Б.)»

Вскоре шпионскую группу задержали.

Не желая делить власть с Ребетом и Матлой, Бандера и его соратники в конечном итоге заявили, что так называемое «поручение с родины» является самой обычной фальшивкой. Они потребовали предъявить письменный оригинал «мандата». Бандеровская газета «Шлях перемоги» писала: «В Україні нема справжнього проводу ОУН, під цей провід підшилися більшовики. Підписи під постановою краю про відступництво С. Бандери від постанов III Великого Збору ОУН не є правдивими. Вони є фальшивими… Взагалі є ще сумніви, чи існує ще і діє пов’язана система ОУН в краю… Наказ, що його отримала ЗП УГВР, не є вірогідним».

В дальнейшем Бандера охотно сотрудничал с английскими и западногерманскими спецслужбами; но «любовь» непосредственно с американцами у него не получилась, и вот почему. В 1947 году советские оккупационные власти в Германии выразили протест командованию войск США по поводу безнаказанной деятельности в американской оккупационной зоне ОУН-б и так называемого «Антибольшевистского блока народов». Оказавшись в неудобном положении, янки были вынуждены обещать, что они примут все меры для того, чтобы покончить с антисоветской деятельностью противников Советского Союза в своей зоне.

Но обещания выполнены не были. Вместо этого американцы принялись фабриковать доказательства того, что антисоветская деятельность националистов решительно прекращена.

Оуновцам намеревались предоставить типографию с украинским шрифтом, обеспечить их бумагой, краской и другими необходимыми техническими средствами для организации печатного органа и издания антисоветской пропагандистской литературы. В означенной типографии следовало напечатать как можно больше «нелегальной» литературы — открыток, брошюр и других антисоветских документов. Когда все это будет готово, говорилось в секретных американских документах, в предварительно обусловленное время американская военная жандармерия «обнаружит» «нелегальную» типографию, сделает в ней тщательный обыск, изымет все технические средства, литературу, а также «арестует» печатников. Все это зафиксируют многочисленные фото— и киножурналисты. И всем сторонам будет выгода! Американцы покажут, что они старательно исполняют союзнический долг, а бандеровцы — получат огромный «пиар»…