Похід Українських Армій на Київ-Одесу 1919

На 3-е липня командування підкреслює необхідність рішучого контрнаступу Проскурівською групою.

У цей день Запоріжці ведуть сильний бій з большевиками за сс. Кобилля, Западинці; всі большевицькі атаки відбито. Нами взято кулемети і полонених.

Бої на фронті групи С.С. також провадяться з великою упертістю з обох сторін і надвечір успіх схиляється на бік большевиків. С.С. при допомозі Північної дивізії намагаються знову захопити Миколаїв. Частини С.С. поклали останнє бойове зусилля.

Холмська дивізія, відбивши декілька атак, відійшла на південнйй схід від Купеля. На фронті Холмської дивїзії виявлено присутність значних большевицьких сил у двох колонах з кіннотою в районі Базалії і Авратина. Холмська дивізгя не могла стримати наступу цих сил.

На Могилівському й Жмеринському напрямках наші операції розвиваються пляномірно й успішно.

3-я дивізія здобуває Могилів і Шаргород. В наші руки дістається 10 гармат, 2 бронепотяги та iнша військова здобич. Божко підходить до Жмеринки.

Район Меджибіж-Пирогівці остаточно звільняється від ворожих партизанських загонів. У Меджибіж підходить 6-а Запорізька дивізія. Наші повстаніці захопили Літин, розбили большевицький загін і взяли 4 гармати й кулемети.

Ішло про те, чи витримають частини, що оперують під Проскуровом, а особливо групи С.С. і Волинська, атаки большевиків до підходу 6-ї Запорізької дивізії до Проскурова. Штаб Армії випроваджує на фронт все, що в нього було напохваті: запасові курені, охоронні сотні, щоб лишень підтримати С.С. і Холмську дивізію, доки підійде до Проскурова 6-а Запорізька дивізія.

Бої 4 липня. Сх. ч. 21.

4.VІI. на жаль, події під Проскуровом розвиваються для нас надто несприятливо. Большевики енергійно розвивають наступ. Зі Староконстантинова вони підвозять нові частини. Групу С.С. тиснуть на Чорний Острів, а Волинську відкидають на південь від залізничної колії Війтівці-Чорний Острів.

Ці групи не ставлять достатнього опору і сильно здеморалізувалися. Тут виявилося, що до ворога надійшли мадярські частини.

Запоріжці стійко б'ються і навіть місцями потискують большевиків, але й їм доводиться для прикриття Проскурова дещо загнути свій лівий фланг.

Резерви, надіслані до Чорного Острова, здебільшого розпорошилися.

Словом, надвечір 4.VІІ. ситуація під Проскуровом утворюється тяжка.

Треба було негайно ввести сильний резерв, що міг би нанести удар вороговi, 6-а ж Запорізька дивізія рушала поволі і раніш як увечері 5.VІІ. надійти не могла.

Долю Проскурова вже було вирішено.

У цей день 2-а дивізія захоплює з боєм Жмеринку і переслідує відступивших большевиків на ст. Гнивань. П. Удовиченко теж провадить наступ у напрямку на ст. Рахни.

Бої 5 липня. Сх. ч. 21.

На 5.VІІ. Штаб Армії видає розпорядження про контратаку, але вона не переводиться в життя, бо групи С.С. і Волинська, загубивши боєздатність, провадять безупиний відхід на південь від залізничної колії Чорний Осірiв-Проскурів. Большевики бомбардують Проскурів з боку ст. Гречани і провадять наступ від с. Западинці.

6-а Запорізька дивізія, зробивши перехід в 34 верстви, зосередилася увечері на схід від Проскурова. Запоріжці провадять контратаку, але відсутність огнеприпасу, а особливо патронів, сковує наші операції і дуже відбивається на настрої наших частин.

В ніч із 5.VII. на 6.VII. з розпорядження командувача Запорізької групи Проскурів нами звільняється і Запорізька група вiдходить.

Бої 6 липня. Сх. ч. 22.

6.VII. Запоріжці зосередились в районі с.с. Михалківці, Манастирьок, Янківці. Штаб групи в селі Михалківці. Група С.С. відійшла на південь.

Таким чином, в ніч з 5.VII. на 6.VІІ. большевикам пощастило заволодіти Проскуровом і відкинути наші групи на південь від залізничної колії Війтівці-Проскурів.

На цьому закінчується 3-ій і останній період Проскурівських операцій.

Розділ X вислід і огляд операцій

Наші неуспіхи.

У наслідок майже місячних найзапекліших боїв наші групи, що оперували в районі Проскурова, були змушені залишити його і звільнити залізничну колію Війтівці-Проскурів. Правда, в наши руках ще лишався важливий вузол Жмеринка, вся залізнична колія Жмеринка-Могилів, а дивізія пполк. Удовиченка підходила до ст. Рахни, але долю Жмеринки було передрішено.

Ми програли битву на головному напрямку і не могли силами одної своєї армії стримати наступ переважних кількістю большевицьких сил на Кам'янець Подільський.

Природньо, що доводилося в найближчий час винаходити нові засоби для боротьби.

Але в цей критичний момент доля нам у сміхнулася: До р. Збруча наближалася нова сила. Галицька Армія, понісши невдачу за браком огнеприпасу, йшла поруч зі своєю інтелігенцією за Збруч на великий подвиг. Про її Одіссею і героїчну боротьбу Армії Соборної України на Правобережжі буде сказано в третій частині нашої праці.

Акції большевиків.