Читаем Порушник праху полностью

— Так, — мовив дядько. — Найстрашніше не це — проста воля випадку, коли під руку трапився старий негр-сновида, — а сам план, схема, така проста і обґрунтована у своїй біологічній, географічній, психологічній основах, що Чик назвав би природним, — і раптом усе зривається, бо чотири роки тому одна дитина, про існування якої він і не здогадувався, валиться у струмок у присутності того ж негра-сновиди, тому що цю частину історії насправді ми не знаємо, і що сталося з отим Джейком Монтґомері в його нинішньому стані, напевно, ніколи не дізнаємося, хоча це мало що важить, бо факт лишається фактом, чому він у могилі Вінсона, окрім того, що нам відомо: він купував деревину у Кроуфорда (ми дізналися це того вечора, коли зателефонували на кінцевий приймальний пункт у Мемфісі, де отримують пиляний матеріал), і Джейк Монтгомері знав, звідки взялася та деревина, бо це у Джейковій натурі, природі, вдачі, і це справді один із чинників його інтересів посередника, скупника, адже це його прибуток, і тому, коли Вінсон, партнер Кроуфорда, раптом перечепився та повалився замертво у заростях за Фрейзеровим магазином, Джейку й не треба було ворожити на кришталевій кулі, щоб вичитати там правду, а оскільки він це передбачив, то міг сам скористатися, або краще дати знати містеру Гемптону чи мені, і ми здійснили б обмін; Джейк знав про старий військовий трофей Бадді МакКалума, і я схиляюся до думки, що для Кроуфордового порятунку… — і знову було те ж саме, непорушний вигляд, жодної зовнішньої ознаки, але цього разу дядько помітив і збагнув, відчув (або як це було) і змовк на секунду, і навіть здавалося, хотів щось сказати, але, вочевидь, забув, і заговорив знову, — …що, може, Джейк назвав ціну свого мовчання і навіть, можливо, зібрав гроші чи отримав якийсь внесок, певно, бажаючи засудити Кроуфорда за вбивство, може, скористатися всіма своїми зв’язками, аби заробити ще більше грошей — чи, можливо, йому був не до душі Кроуфорд і хотілося йому помститися, або, може, такий собі пурист, для якого вбивство було останньою краплиною, і він просто вирив Вінсона, повантажив на мула та відвіз тіло до шерифа, але у будь-якому разі вночі після похорону з’явився хтось, який зі зрозумілої причини викопав Вінсона, і це точно був Джейк, і хтось, хто не лише не хотів, щоб Вінсона викопали, але, зі зрозумілої причини, спостерігав за кимсь, хто без ясної причини виривав той труп, — дізнався, що тіло викопали, — ти казав, було близько десятої, коли ви з Алеком Сендером припаркували вантажівку, і вже достатньо темніє, щоб розривати могили, десь так на сьому, і тої ночі йому залишалося ще три години — і ось що я маю на увазі щодо Кроуфорда, — сказав дядько, і цього разу він помітив, що дядько навіть зробив паузу, чекаючи на те, і воно війнуло, але так і не було ні звуку, ні поруху, непорушний капелюшок, акуратно і точно вмощений на маківці, стиснуті у пальцях згорнуті рукавички, сумочка на колінах, черевички, нерухомо виставлені на підлозі у ряд, начебто вона вмістила їх у крейдяному кресленні.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Купец
Купец

Можно выйти живым из ада.Можно даже увести с собою любимого человека.Но ад всегда следует за тобою по пятам.Попав в поле зрения спецслужб, человек уже не принадлежит себе. Никто не обязан учитывать его желания и считаться с его запросами. Чтобы обеспечить покой своей жены и еще не родившегося сына, Беглец соглашается вернуться в «Зону-31». На этот раз – уже не в роли Бродяги, ему поставлена задача, которую невозможно выполнить в одиночку. В команду Петра входят серьёзные специалисты, но на переднем крае предстоит выступать именно ему. Он должен предстать перед всеми в новом обличье – торговца.Но когда интересы могущественных транснациональных корпораций вступают в противоречие с интересами отдельного государства, в ход могут быть пущены любые, даже самые крайние средства…

Александр Сергеевич Конторович , Евгений Артёмович Алексеев , Руслан Викторович Мельников , Франц Кафка

Фантастика / Классическая проза / Самиздат, сетевая литература / Боевая фантастика / Попаданцы / Фэнтези
Ад
Ад

Анри Барбюс (1873–1935) — известный французский писатель, лауреат престижной французской литературной Гонкуровской премии.Роман «Ад», опубликованный в 1908 году, является его первым романом. Он до сих пор не был переведён на русский язык, хотя его перевели на многие языки.Выйдя в свет этот роман имел большой успех у читателей Франции, и до настоящего времени продолжает там регулярно переиздаваться.Роману более, чем сто лет, однако он включает в себя многие самые животрепещущие и злободневные человеческие проблемы, существующие и сейчас.В романе представлены все главные события и стороны человеческой жизни: рождение, смерть, любовь в её различных проявлениях, творчество, размышления научные и философские о сути жизни и мироздания, благородство и низость, слабости человеческие.Роман отличает предельный натурализм в описании многих эпизодов, прежде всего любовных.Главный герой считает, что вокруг человека — непостижимый безумный мир, полный противоречий на всех его уровнях: от самого простого житейского до возвышенного интеллектуального с размышлениями о вопросах мироздания.По его мнению, окружающий нас реальный мир есть мираж, галлюцинация. Человек в этом мире — Ничто. Это означает, что он должен быть сосредоточен только на самом себе, ибо всё существует только в нём самом.

Анри Барбюс

Классическая проза