Precedent UA — 2015

Давидов та інші проти України», № 17674/02, 39081/02, 01 липня 2010 року

Фактичні обставини справи: під час відбування заявниками покарання у вигляді довічного позбавлення волі у Замковій виправній колонії, місто Ізяслав, Хмельницька область, їх двічі жорстоко побили бійці спеціального підрозділу Державної пенітенціарної служби України в ході навчальних тренувань у цій колонії. Заявників не було повідомлення про заплановані тренування; у них не запитували чи вони хочуть взяти участь у цих тренуваннях, в ході тренувань засуджених штовхали, кидали, били, на них наступали, змушували роздягнутися та принижували при цьому; заявникам не надавали медичної допомоги у зв’язку з отриманими травмами; скарги на неправомірні дії представників влади розслідувалися неналежно. А також в колонії були погані умови утримання: погане харчування та вода. Зокрема, перше навчання розпочалося 30 травня 2001 року о 10.00: в камери ввірвалися бійці спецпідрозділу «Беркуту», обшукали 200 засуджених та побили їх при цьому. Після чого запитали чи немає у них скарг, всі засуджені змовчали. Заявники подали безрезультатні скарги на неправомірні дії представників влади. Друге подібне навчання відбулося 28 січня 2002 року о 24.00: бійцями спецпідрозділу «Беркут» було атаковано 14 камер із 100 засудженими, проведено обшук в ході якого їх було сильно побито. Скарги заявників на побиття залишилися без належного розгляду.

Суд встановив, що мало місце нелюдське і принижуюче гідність поводження із заявниками з боку представників спецпідрозділів в ході навчань та обшуків; відсутність оперативного, незалежного та ефективного розслідування національними органами скарг заявників про жорстоке поводження з ними з боку спецпідрозділів, здатного привести до відчутних результатів; ненадання адекватної медичної допомоги заявникам; відсутність реєстрації пошкоджень та реакції на їхні медичні скарги з боку представників влади; погані умови утримання заявників; індивідуальної заяви до Суду.

Представники заявника в Суді: правозахисник Геннадій Жердєв та адвокат Аркадій Бущенко

Суд визнав порушення статті 3, статті 13, статті 8 § 1, статті 34 Конвенції.

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням: статті 8, 55, 63 Конституції України, статті 4, 25, 94, 97, 99–1, 236–1, 236–2 Кримінально — процесуального кодексу, статті 10, 12, 13, 19, 20, 28, 29, 44, 47, 71, 74, 81,82, 128 Виправно — трудового кодексу, який діяв до 01 січня 2004 року, статті 12 (1), 44 (1) Закону «Про прокуратуру», Правила внутрішнього розпорядку виправно — трудових установ, затверджені наказом № 110 Департаменту від 5 червня 2000 року.

Основні тези:

«Крім того, Суд нагадує, що вирішальне значення при оцінці ефективності засобів правового захисту у зв’язку зі скаргами на жорстоке поводження має наявність у заявника можливості подати цю скаргу в національний суд, з тим щоб отримати пряме і швидке відшкодування, а не тільки непрямий захист прав, гарантованих статтею 3 Конвенції. Засіб правового захисту може бути як превентивним, так і компенсаційним в тих випадках, коли особа скаржиться на жорстоке поводження в ув’язненні або на умови утримання під вартою» (§ 249)

«…Суд вважає, що непропорційна сила була застосована по відношенню до засуджених без яких — небудь виправдань чи законних підстав. Сила та спеціальні засоби використовувалися без яких — небудь розумних причин, що протирічить міжнародним нормам…» (§ 266)

«Якщо людина небезпідставно заявляє, що вона зазнала жорстокого поводження з боку представників держави незаконно і на порушення статті 3 Конвенції, то це положення, в поєднанні із загальним обов’язком держави за статтею 1 забезпечувати «кожному, хто перебуває під [його]юрисдикцією, права і свободи, визначені в… Конвенції», побічно вимагає проведення ефективного офіційного розслідування» (§ 276)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–99750

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1279206088

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

1) рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 липня 2015 року, справа № 242/2627/15-п, суддя Моцний О. С.

Посилання:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46753235