Про військове мистецтво

Ці вправи, безумовно, необхідні в країні, де військо створюється заново, але потрібні і там, де воно давно вже існує. Римляни з дитинства знали устрій свого війська і тим не менше, перш ніж йти на війну, мали безперервно навчатися під керівництвом начальників. Йосип Флавій розповідає в своїй «Історії», що завдяки цим постійним вправам виявлялися корисними в бою навіть той натовп, який завжди йде за військами для наживи і торгівлі, тому що всі знали рівняння і вміли битися в строю.

Що ж стосується нового війська, зібраного для війни, яка вже ведеться, або народного ополчення, якому ще доведеться битися в майбутньому, то там без цього навчання нічого зробити не можна ні з окремим батальйоном, ні з цілим військом. Військове навчання — річ необхідна, і треба самим ретельно вчити новачків і вдосконалювати тих, хто вже щось знає; на це не шкодували ні часу, ні праці багато чудових полководців.

КОЗІМО. Мені здається, що ці міркування вас дещо відволікли, оскільки ви ще не пояснили нам, як ведеться навчання окремого батальйону, а говорили про ціле військо і про битви.

ФАБРІЦІО. Ви маєте рацію. Я глибоко відданий древнім принципам, і мені боляче, коли я бачу, що їх полишили; проте не турбуйтеся, я зараз повернуся до свого предмету. Я вам вже казав, що при навчанні батальйону найважливіше — це добре дотримуватися рівняння фронту. Для цього є вправа, яка називається «равлик».

Я вам вже раніше говорив, що батальйон має складатися з 400 осіб важкої піхоти, і надалі триматимуся цієї цифри. Поставивши людей у 80 шеренг по 5 осіб в кожній, я привчу їх згортатися і розгортатися як на швидкому, так і на тихому кроці. Все це треба бачити, а не описувати, та й опис тут не такий важливий, тому що кожний причетний до воєнної справи знає, як виконується ця вправа, потрібна лише для того, щоб привчити солдата дотримуватись рівняння.

Перейдемо до побудови батальйона у бойовий порядок. Це робиться трьома способами: перша і найбільш корисна форма — зібрати всю масу у вигляді двох з’єднаних квадратів; друга форма — квадрат з висунутими вперед частинами фронту; третя — квадрат, всередині якого залишається порожній простір, який ми називаємо «площею». Перша побудова робиться двома способами. Перший спосіб — подвоєння рядів, тобто друга шеренга вступає в першу, четверта в третю, шоста в п’яту і т. д.; таким чином, наприклад, замість 5 рядів і 80 шеренг виходить 10 рядів і 40 шеренг. Подвійте знову ряди, вливаючи одну шеренгу в іншу, і вийде 20 рядів по 20 шеренг.

Рис. 1

Примітка. Цей рисунок демонструє побудову батальйону до бою при загрозі неприятеля з фронту

Вийде побудова приблизно у вигляді двох прямокутників, тому хоч кількість людей з кожної сторони однакова, але в шерензі, де солдат стоїть пліч-о-пліч і лікоть до ліктя з сусідом, він займає менше місця, ніж в ряду, де солдати відстоять один від одного щонайменше на два лікті. Таким чином, чотирикутник в глибину довший, ніж від флангу до флангу.

Оскільки нам сьогодні часто доведеться говорити про передні частини, про хвіст і про бокову частину батальйону і про все військо, то знайте, що головою чи фронтом я буду називати передню сторону, тилом — задню і флангами — бокові. 50 діючих велітів не змішуються з іншими шеренгами і при шикуванні батальйону розміщуються на його флангах.

Зараз я поясню вам інший спосіб побудови, і оскільки він кращий за перший, то спробую показати його якомога наочніше. Мені здається, ви запам’ятали, скільки в батальйоні солдатів, як вони озброєні і скільки в них начальників.

Я вже говорив, що батальйон повинен бути побудований в 20 рядів і 20 шеренг, причому в голові будуть 5 шеренг пік, а за ними 15 шеренг щитоносців; два центуріони йдуть в голові колони, два — в хвості, на зразок стародавніх tergiductores; начальник батальйону з прапором і музикою поміщається між першими 5 шеренгами пік і 15 шеренгами щитоносців; по сторонам кожної шеренги знаходяться декуріони, тож кожний йде поруч зі своїми людьми; лівофланговий командує відділенням справа від себе, правофланговий — зліва. 50 велітів розташовані на флангах і в тилу батальйону.

Якщо такий батальйон йде звичайним похідним порядком і повинен перебудуватися у бойовий, то треба розпорядитися так. Солдати, як ми вже говорили, вишикувані в 80 шеренг по 5 осіб у кожній; веліти розміщуються або в голові, або в хвості колони, але неодмінно відокремлено від інших військ. Кожний центуріон веде за собою 20 шеренг, причому безпосередньо за ним слідують 5 шеренг пік, а далі йдуть щитоносці. Начальник батальйону з прапором і музикою знаходиться між піками і щитоносцями другої сотні, займаючи вглиб місця трьох шеренг щитоносців; 20 декуріонів йдуть на лівих флангах шеренг першої сотні, 20 — на правому фланзі останньої. Зауважте, що декуріон, командувач піками, озброєний списом, а командувачі щитоносцями — щитами.

Рис. 2