Редакция (СИ)

- Тоб цкава моя особистсть? - досить запосмхався вн - лестить...

- Я готовий вислухати вс подробиц.

- Не буду прикрашати, я взагал тут найкрасивший самий розумний! - хвалькувато заявив Старскрм.

- Можливо. Я не суддя, адже я ельф не знаю вашо шкали краси

- Хоча б зрвняй мене з тим, що тльки що проходив мимо, - посмхнувся вн.

- Э... купка винтиков гаечек, збраних разом, пофарбована... ну.... мй спврозмовник, провдник теж його спаринг партнер.

- Розповдайте про канон краси?

- Навщо розповдати? перед тобою - деал! - ну я й сфотографував його... Знате, в них на справд скери, нацональнсть мого спврозмовника, до реч - деал витонченост, краси та сексуальност. Ну не знаю, я в загал не вважаю х гарнми, всх. Але певно, що ц стоти справд дуже гарн. Я тут пошукав знайшов стльки малюнкв та оповдань про скерв, що аж оч розбгаються. Вд вдвертого садизму, та не знаю, як так можна, до дуже примних речей,навдь забуваш, що вони не люди...

- Тод покажть мен того, хто вважаться виродком.- спитав я. Та не можу я зрозумти, хто там гарнй, хто гидкий...

Лтун на хвилину задумався, псля показав на мого провдника.

- Але вн мало чим вдрзняться вд вас.

- Як мало чим!? - завив робот - як ти смш порвнювати мене з ним? Зараз прихлопну!

- Обережнше, я тендтний не пдлягаю ремонту, саркастично пирснув я, а потм закричав не свом голосом, мене пдняли за шкрку - а ще я представляю межгалактическую систему новин моя смерть... - прохрипв я - ВДПУСТИ!!! ПОСТАВ НА НОГИ!!!

- Н, тод мен тебе погано видно, - вн поставив мене на свою долоню.

- Прошу пробачення. Я у свой рас далеко не найнижчий ...

- Теж мен. - Уважно розгляда - дивний ти який те, блковий

- Я Ельф.

- А рзниця? Мж людиною як х там...й льфами?

- , не бльша нж мж вами та вашими су племнниками... але . Ми довше живемо, ми гарнше, ми краще спвамо, - гордо заявив я.

- Гарнше? не бачу рзниц. - Вн спробував вдрвати мо вухо! Мо... отож як я забруднився... от тупа машина... так йому треба, х ой його слешать так, як можуть...

- це теж - додав я...

- Може пти й показати тебе ншим - посмхнувся робот. Господи, чому вн постйно так дико смться?

- З можливстю знайомства й нтерв'ю, - нагадав я.

- А з можливстю вивчення й розгляду того що в тебе усередин? - залякував, худобина металева...Але тод я по-зврячому злякався й був готовий, без порталу сюди тупотти...

- У такому випадку не треба...

- Дурний блковий, я не насправд... - я ж говорив, гумор у них ...