Седьмой Пермский конгресс ученых-юристов (г. Пермь, 18–19 ноября 2016 г.)

Согласно Решению Конституционного суда Украины от 25 января 2012 г. № 3-рп/2012 «По делу об официальном толковании положений статьи 1, частей первой, второй, третьей статьи 95, части второй статьи 96, пунктов 2, 3, 6 статьи 116, части второй статьи 124, части первой статьи 129 Конституции Украины, пункта 5 части первой статьи 4 Бюджетного кодекса Украины, пункта 2 части первой статьи 9 Кодекса административного судопроизводства Украины в системной связи с отдельными положениями Конституции Украины по конституционному представлению правления Пенсионного фонда Украины» (дело № 1-11/2012)[124], «Украина как социальное государство признает человека наивысшей социальной ценностью, распределяет общественное богатство в соответствии с принципом социальной справедливости и заботится об укреплении гражданского согласия в обществе».

В Решении Конституционного суда Украины от 17 марта 2001 г. № 1-рп/2005 «У справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» (справа про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності)» (дело № 1-10/2005)[125] раскрывается содержание конституционного принципа социальности государства, в частности отмечается, что признаком Украины как социального государства является социальная направленность экономики, закрепление гарантий реализации социальных прав граждан, в частности их права на социальную защиту и достаточный жизненный уровень, что обязывает государство соответствующим образом регулировать экономические процессы, устанавливать и применять справедливые и эффективные формы перераспределения доходов с целью обеспечения благосостояния всех граждан.

Указание на социальность государства или на необходимость обеспечения социальной защиты имеет место также в следующих решениях Конституционного Суда Украины:

– Решении Конституционного суда Украины от 9 июля 2007 г. № 6-рп/2007 «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян)» (дело № 1-29/2007)[126];

– Решении Конституционного суда Украины от 28 апреля 2009 г. № 9-рп/2009 «У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» (справа про допомогу по безробіттю звільненим за угодою сторін)» (дело № 1-19/2009)[127];

– Решении Конституционного суда Украины от 26 декабря 2011 г. № 20-рп/2011 «У справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»» (дело № 1-42/2011)[128];

– Решении Конституционного суда Украины от 25 января 2012 г. № 3-рп/2012 «У справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України» (дело № 1-11/2012)[129].