Читаем Сердце генерала Гурова. Истории из жизни репортёра (СИ) полностью

Наказом обер-бургомістра при відділі народної освіти організовано опекунський стіл, з метою охорони особистих та майнових прав і інтересів сиріт та непрацездатних осіб якто: неповнолітніх, психічно хворих, недоумкуватих та марнотратників. Завідування столом тимчасово покладено на інспектора п. Карцева.

[«Нове Запоріжжя», 21 декабря 1941]

***

Різдвяна

Грай вечірньою зорею,

Україно-мати,

Знову нам Різдво Христове

Вільно святкувати.

Вільно, вільно святкувати

Бога прославляти,

Визволителів фашистів

Гаряче вітати.

Володимир ЗАПУХЛІЙ

*

Добро пожалувати

Запорізький міський український драматичний театр засновано 1 листопада 1941 року. Акторськії колектив зараз налічує в свсєм складі 50 чоловік, в оркестрі 15 чоловік.

Мета вашого театру — відродити класичний український репертуар, який був заборонений за часів советської влади. Відродити й показати глядачеві українську драму, музичну комедію, які насичені прекрасним українським фолькло ром. До цих вистав належачу такі: «Запоріжець за Дунаєм» «Наталка — Полтавка», «Дай серцю волю, заведе в неволю». Їх колек тив театру вже приготував і днями покаже запорізькому глядачеві.

Директор театру Рігель Г. Д.

[25 декабря 1941]

***

Хірургічна допомога

В надто тяжких умовах відновилась робота хірургічної лікарні. Пошкоджене під час бомбардування приміщення б. залізн. лікарні вимагало великих зусиль для своєї відбудови. В даний момент хірургічна лікарня (біля ст. Запоріжжя №1) має 2 відділи.

За час з 1 XI по 18 ХІІ було зроблено 120 операцій. Великий відсоток хворих, що попадають до хірургічних відділів, це ті, що постраждали від випадкових вибухів снарядів, мін та інш.

*

Обов'язкова постанова Запорізької міської управи

«Про здачу установами, підприємствами, організаціями й громадянами запасів паперу в міську управу»

На підставі пропозиції німецької польової комендатури в м. Запоріжжі, міська управа пропонує до неухильного виконання таке:

1. Всі запаси паперу (газетного, писемного, формулярного, плакатного й інш.), що їх мають в м. Запоріжжі установи, підприємства, організації та населення належить негайно здати в міську управу.

2. Розпоряджатись запасами паперу можна лише за дозволом польової комендатури.

Ця обов'язкова постанова діє з дня оголошення в міській газеті «Нове Запоріжжя».

Обер-бургомістр ВІБЕ

[«Нове Запоріжжя», 28 декабря 1941]

***

Про допомогу військово-полоненим

В зв'язку з тим, що військово-полонені з червоної армії погано одягнені та взуті, виникла потреба в громадській допомозі одягом та взуттям для них.

Всі громадяни, що мають зайвий одяг, без якого можуть обійтись в цю зиму; білизну і верхній одяг та взуття повинні продати його для потреб військово-полонених.

Голови громад та допоміжна поліція повинні організувати збір цього одягу та взуття.

Крім того, необхідно зібрати й одяг російської військової форми. Годови громад та посадники повинні виділити осіб, які б оцінювали зібраний одяг та взуття і з громадських грошей оплатили за нього населенню.

Примітка. 1. Громада одержить виплачені гроші від польових комендатур. 2. За одяг російської військової форми не оплачується.

Польова комендатура

*

Про перейменування вулиць

Нові назви вулиць по місту Запоріжжю затверджено.

Головна вулиця, бувша імени К. Лібкнехта, названа вулицею імени Адольфа Гітлера.

Майдан Волі названо майданом Адольфа Гітлера.

Майдан, де раніше містився Покровський Собор, названо Соборним майданом.

[«Нове Запоріжжя», 1 января 1942]

«Нове Запоріжжя», 1941 год





История 46-я. Жизнь под немцами: Мелитополь, 1943 год

В основу сегодняшней истории легли публикации газет, издававшихся при немецком режиме в городе Мелитополе.

В частности, я предлагаю полистать подшивку газеты «Мелитопольский край» за 1943 год — те номера, которые сбереглись в архиве. Между прочим, газета эта выходила тогда дважды в неделю на русском языке тиражам в пять тысяч экземпляров.

О чем она писала, если опустить военную тему?

Перейти на страницу:

Похожие книги

Николай II
Николай II

«Я начал читать… Это был шок: вся чудовищная ночь 17 июля, расстрел, двухдневная возня с трупами были обстоятельно и бесстрастно изложены… Апокалипсис, записанный очевидцем! Документ не был подписан, но одна из машинописных копий была выправлена от руки. И в конце документа (также от руки) был приписан страшный адрес – место могилы, где после расстрела были тайно захоронены трупы Царской Семьи…»Уникальное художественно-историческое исследование жизни последнего русского царя основано на редких, ранее не публиковавшихся архивных документах. В книгу вошли отрывки из дневников Николая и членов его семьи, переписка царя и царицы, доклады министров и военачальников, дипломатическая почта и донесения разведки. Последние месяцы жизни царской семьи и обстоятельства ее гибели расписаны по дням, а ночь убийства – почти поминутно. Досконально прослежены судьбы участников трагедии: родственников царя, его свиты, тех, кто отдал приказ об убийстве, и непосредственных исполнителей.

А Ф Кони , Марк Ферро , Сергей Львович Фирсов , Эдвард Радзинский , Эдвард Станиславович Радзинский , Элизабет Хереш

Биографии и Мемуары / Публицистика / История / Проза / Историческая проза
10 заповедей спасения России
10 заповедей спасения России

Как пишет популярный писатель и публицист Сергей Кремлев, «футурологи пытаются предвидеть будущее… Но можно ли предвидеть будущее России? То общество, в котором мы живем сегодня, не устраивает никого, кроме чиновников и кучки нуворишей. Такая Россия народу не нужна. А какая нужна?..»Ответ на этот вопрос содержится в его книге. Прежде всего, он пишет о том, какой вождь нам нужен и какую политику ему следует проводить; затем – по каким законам должна строиться наша жизнь во всех ее проявлениях: в хозяйственной, социальной, культурной сферах. Для того чтобы эти рассуждения не были голословными, автор подкрепляет их примерами из нашего прошлого, из истории России, рассказывает о базисных принципах, на которых «всегда стояла и будет стоять русская земля».Некоторые выводы С. Кремлева, возможно, покажутся читателю спорными, но они открывают широкое поле для дискуссии о будущем нашего государства.

Сергей Кремлёв , Сергей Тарасович Кремлев

Публицистика / Документальное