Служниця

допомагатиме з куховарством.

— Це я можу, — кажу, хоча моя ситуація не змінилася за цей рік.

У мене будуть проблеми, якщо вона надумає збирати про мене досьє.

Адже термін за ґратами з мого резюме так нікуди й не подівся.

Ліза неуважно тягнеться до колоди з ножами, що стоїть на кухонній

стійці. Пальці її граються з руків’ям одного з ножів. Вона ледь нахиляє

його, і в лезі відбивається світло. Я переступаю з ноги на ногу, відчувши раптове зніяковіння.

Аж тоді вона каже:

— Про вас надзвичайно схвально відгукувалася Ніна Вінчестер.

У мене падає щелепа. Таке я найменше розраховувала почути. Від

Ніни вже тривалий час не надходило жодних звісток. Невдовзі після

того, як справу про смерть Ендрю закрили, вони із Сесілією

перебралися до Каліфорнії. У соцмережах Ніни немає, але кілька

місяців тому вона надіслала мені селфі: вони з Сесілією, засмаглі й

щасливі, на пляжі. Повідомлення було дуже коротеньким.

Дякую тобі за це.

Отже, мабуть, вона в такий спосіб хоче мені подякувати —

рекомендує на посаду служниці. Мої перспективи отримати роботу в

Лізи вже не здаються аж такими примарними.

— Щаслива це чути, — кажу я. — У Ніни… У Ніни працювати мені

було дуже приємно.

Ліза киває, пальці її досі термосять руків’я ножа.

— Так. Вона чудова.

Жінка знов усміхається, але з якимось дивним виразом. Вільною

рукою знову відтягує комірець блузки, і, коли тканина сповзає, я бачу

це.

Темно-пурпуровий синець на плечі.

Який за формою — ну, просто викапані відбитки пальців.

Понад її плечем дивлюся на холодильник. Там висить магніт, на

якому — світлина Лізи з високим кремезним чоловіком, що дивиться

просто в камеру. Уявляю собі, як пальці цього чоловіка стискаються на

тонкій Лізиній руці, як стискають її так міцно, щоб залишилися ці

яскраві відбитки.

Серце в мене так калатає, аж у голові паморочиться. Нарешті я

розумію. До мене доходить, чого Ніна так наполегливо рекомендувала

мене цій жінці. Вона ж бо знає мене. Знає, либонь, краще за мене саму.

— Отже. — Ліза встромляє ножа назад у колоду й виструнчується, тривожно дивлячись на мене великими блакитними очима. — Ви

зможете мені допомогти, Міллі?

— Так, — кажу я. — Мабуть, зможу.

ПОДЯКА

Я хочу подякувати Bookouture за те, що дали шанс моєму рукопису й

познайомили з моїм романом читачів. Моя особлива подяка —

редакторці Еллен Ґлісон, яка завжди надзвичайно проникливо

ставиться до моїх текстів. Також дякую моїм бета-рідеркам, Кейт і

Неллі. Дякую Закові за чудові поради. І, як завжди, дякую за

неймовірну підтримку моїм читачам — я роблю це для вас! І ще я

дуже вдячна Валеві за пильність.

ВIД АВТОРКИ

Любі читачі!

Хочу подякувати вам за те, що вирішили прочитати «Служницю».

Якщо вам сподобалося й ви хочете бути в курсі всіх моїх останніх

публікацій, просто підпишіться на розсилку за наступним посиланням.

Ваша адреса електронної пошти ніколи не буде передана третім

особам, і ви можете будь-коли відписатися.

www.bookouture.com/freida-mcfadden

Сподіваюся, вам сподобався роман, і якщо так, то я буду дуже

вдячна, якщо ви напишете відгук. Мені дуже хотілося б почути, що ви

думаєте, адже це дуже допомагає новим читачам відкрити для себе

одну з моїх книжок.

Я люблю отримувати відгуки читачів! Пишіть мені на електронну

пошту [email protected]. І не дивуйтеся, якщо я відповім!

Ви також можете зв’язатися зі мною через мою сторінку в Facebook.

Завітайте на мій сайт www.freidamcfadden.com.

Щоб дізнатися більше про мої книжки, будь ласка, завітайте на

Amazon! Ви також можете слідкувати за мною на BookBub!

2023

ISBN 978-617-17-0279-0 (epub)

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

Електронна версія створена за виданням:

Серія «Художня література»

First published in Great Britain in 2022 by Storyfire Ltd trading as Bookouture Перекладено за виданням:

McFadden, Freida. The Housemaid / Freida McFadden. — London : Bookouture, 2022. — 336 p.

Переклад з англійської Дарини Березіної

Мак-Фадден Ф.

М15 Служниця / Фріда Мак-Фадден ; пер. з англ. Дарини Березіної. — Х. : Віват, 2023. — 352

с. — (Серія «Художня література», 978-966-942-826-4).

ISBN 978-617-17-0142-7 (укр.)

ISBN 978-1-80314-438-2 (англ.)

Міллі Келловей втомилася жити в автівці та харчуватися сандвічами, тому радо погодилася працювати служницею

у Вінчестерів. Відтепер у неї буде власна кімната, пристойна зарплатня і з’явиться шанс нарешті змінити життя. У

Міллі є таємниця, яку вона ретельно приховує. Але жінка навіть не підозрює, чого не розголошують її роботодавці.