Украина на тропе войны 1991–2023 гг.

«Украинский язык — один из древнейших языков мира… Есть все основания полагать, что уже в начале нашего летосчисления он был межплеменным языком» (Украинский язык для начинающих. Киев, 1992). «Таким образом, у нас есть основания считать, что Овидий писал стихи на древнем украинском языке» (Гнаткевич Э. От Геродота до Фотия // Вечерний Киев. 1993. 26 января). «Вполне возможно, что украинская лексика… несла терминологические, колонизационные, жизнеутверждающие заряды на все четыре стороны Света-Первокрая, осваивая и оплодотворяя иноязычные и малоязычные территории… Мы можем допустить, что украинский язык стал одной из живых основ санскрита… Украинский язык — допотопный, язык Ноя, самый древний язык в мире, от которого произошли кавказско-яфетические, прахамитские и прасемитские группы языков» (Чепурко Б. Украинцы // Основа (Киев). 1993. № 3). «Украинская мифология — наидревнейшая в мире. Она стала основой всех индоевропейских мифологий точно так же, как древний украинский язык — санскрит — стал праматерью всех индоевропейских языков» (Плачинда С. Словарь древнеукраинской мифологии. Киев, 1993). «В основе санскрита лежит какой-то загадочный язык «сансар», занесенный на нашу планету с Венеры. Не об украинском ли языке идёт речь?» (Братко-Кутынский А, Феномен Украины // Вечерний Киев. 1995. 27 июня).

А как звали древних украинцев? Некоторые академики так и оставляют это название, кто-то заменяет его на «протоукраинцы». А ещё в 1843 г. польский граф Тадеуш Чацкий ввел в оборот термин «укры». Мол, от этого древнего народа пошли все украинцы. Но даже ярые националисты типа М.С. Грушевского брезговали этим термином. Вновь об «украх» в Киеве заговорили в 1991 г.

Любопытны изыскания доктора политических наук, проректора по информационно-аналитической работе университета «Украина» Валерия Бебика, изложенные в статье «Украина и Египет»[88]. Цитаты умышленно даю без перевода, чтобы и колорит сохранить, и избежать обвинений в вульгарности перевода:

«Наявність на території України найдавнішого на планеті релігійно-наукового комплексу Шу-Нун / Кам’яна Могила (XII–III тис. до н.е.) та найдавнішої держави Аратти (V–III тис. до н.е.) свідчить про те, що українська цивілізація є однією з найдавніших у світі.

Археологами доведено, що в ці ж часи уродженці України о(а) рійці вирушають у похід на Грецію та Малу Азію (Доріда), Єгипет, Сирію і Палестину, потрапивши в історичні хроніки (у тому числі і Біблію) під назвою «морських народів»…

Назва головного єгипетського храму Хет-ка-Пта виглядає «дуже вже українською» (точніше — пеласгійсько-лелегською): «Хат-ка-Птаха», чи не так?.

Тому і думка І. Кузич-Березовського, що єгипетська державність і колонізація Палестини були здійснені під впливом цивілізацій кушанів і шумерів, котрі споріднені з українською цивілізацією, виглядає обгрунтованою. Він стверджує, що кушани були трипільцями: високі, світлоокі, русяві, ходили у вишиванках та «гуцульських» шапках, говорили праукраїнською мовою і будували церкви, які звалися «ступами»…

Фараони всіляко підтримували релігійність пересічних єгиптян з метою зміцнення своєї влади. Починаючи з фараонів V династії (середина III тис. до н.е.), вони включили до своєї титулатури частку «син Ра». — А, може, «син (О) Ра», який водночас вважається прабатьком українців?.

З єгипетським богом Сонця начебто розібралися. Нагадаємо лише, що солярний культ простежується в протошумерській (праукраїнській) міфології VIII–VII тис. до н.е., котра суттєво вплинула на релігійно-міфологічну систему Стародавнього Єгипту…

Загалом велична Єгипетська цивілізація протягом своєї історії формувалася під впливом кількох праукраїнських цивілізаційних хвиль».

Итак, с Древним Египтом всё ясно. А как с другими древними народами — шумерами? Тут разъяснение дает доцент Львовского университета И. Лось: «Мы вспомнили, чьих отцов дети. Из глубины веков нас окликнули те наши предки, которые донесли благодатную культуру Триполья (то есть горшки) аж до Междуречья, где и возникла могучая цивилизация Шумерского царства; те прапрадеды, которые под именем «арии» осели в северо-западной Индии, а их предводитель под именем Рама впервые в деяниях человечества утверждал гуманность»[89].

Академик, профессор, доктор филологических наук П. Кононенко в своем учебнике «Українознавство» отождествляет князя Кия с Атиллой и пишет, что «самі протоукраїнці творили життя у згоді зі своїм зовнішнім і внутрішнім світом. А той світ був глибоким, як сама історія, представники якої ще в давнину вважали скіфів-ук-раїнців найпершим народом у світовій генеалогії».

Автор «Словаря древнеукраинской мифологии» С. Плачинда относит «протоукраинцев» ещё дальше в глубь веков, например: «БАБА — одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік)».