Украинский национализм: только для людей

Примат веры, мистики, априорность и непоколебимость мнения стабильно свойственны идеологии украинского национализма. Националисты придают большее значение «духу и воле», чем разуму. Если в быту это зачастую весьма полезно, то  попробуйте, например, организовать работу посудной лавки, мастерской, движение автомобиля, полагаясь на волю и дух. Если логика и научные знания являются необходимыми даже на таком уровне, то неужели не ясно, что в делах более серьезных, таких как организация армии, работа промышленных систем, освоение космоса, организация общественной жизни немыслимо обойтись без науки.

Чтобы надежно защититься от здравого смысла и даже от банальных раздумываний национализм неизбежно требует от своих адептов в ключевых вопросах полагаться на веру.

Один из наиболее значимых идеологов украинского национализма Дмитрий Донцов писал по этому поводу следующее: «Тільки безуслівна віра в ідеал хоронить його від розкладу; вона не допускає до жадної дискусії над його приказами, до жадних розумувань над усталеними заповідями. Емоційне, чуттєве забарвлення ідеалу стереже його від найсильніших логічних нападів, найбільш незбитих розумових “доказів ”. Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує цій “емотивності”) згори виключає всяку розумову аналізу, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром “фанатизму”, якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму, обману або провокації. Там, де інтелектуаліст гризеться сумнівами, де за їх підшептами, двоїться його ідеал і його душа, — там віруючий, не тратячи часу на безплідні дискусії, як Лютер, кидає в Люципера-спокусника каламарем, і мара щезає. Непереможний в штуці аргументування, диявол сумніву тікає перед такою вірою»[3]. Т. е. согласно классику украинского национализма следует верить в некий идеал и не допускать в отношении его никаких сомнений. Логические доводы следует отбрасывать. В соответствии с таким подходом в ранг идеала можно поставить любое положение, и даже если оно неверное, то в него все равно нужно верить. Например, в то, что Земля плоская.

Итак, используя данный метод, мы утверждаем, что все украинские националисты являются разновидностью грибков,  согласно методу Дмитрия Донцова. Кто из украинских националистов не согласен с методом Дмитрия Донцова? К стенке-е-е становись!

«Нам бракувало національного догматизму»[4] — считал классик украинского национализма. Настоящий политик, по его мнению, должен весьма смело руководствоваться мистической верой, Донцов, по этому поводу декларирует следующее: «Як віра втілюється в церкві, так національна містика — в політиці»[5]. Т.e. согласно Д. Донцову существует некая национальная мистика, которая находит свое отражение в политике: «…не можна приймати за ідеал відірвану концепцію “науково обґрунтовану і логічно доведену”. Абсурдом є ставляти замість “національства”, замість власного права, якісь темні ідеї “всесвітньої людськости” або ідеї людяности і до них припасувати ідеал нації. Всім тим абстрактно-розумовим брехливим доктринам треба виголосити безпощадну війну, бо вони лиш калічать націю, відбираючи розмах її стремлінню, паралізуючи її порив» [6].