Предмети, які не існують, є неіснуючими. Якщо б ми могли уявити собі предмет, який не існує, то це було б щось, що Бог ненавидить. Це якраз і є найсильніший аргумент проти невіруючого: бо якби Бог не існував, то мусив би ненавидіти сам себе, а це ж явне безглуздя.
120 ВЕСІЛЬ ЙОСИФА ТА САРИ Л.
Це молоде подружжя вперше зіграло своє весілля 5 серпня 1744 року, коли Йосифу було вісім, а Сарі - шість; той їхній шлюб закінчився через шість днів, коли Йосиф, на превеликий жаль Сари, відмовився повірити, що зорі - то срібні цвяшки, на яких тримається нічний небесний краєвид. Через чотири дні вони одружилися вдруге, після того як Йосиф залишив під дверима будинку Сариних батьків записку: Я зважив усе, що ти мені сказала - тепер я справді вірю, що зорі - то срібні цвяшки.
Однак через рік, коли Йосифу виповнилося дев'ять, а Сарі сім, вони знову розлучилися, цього разу не дійшовши згоди в суперечці про природу дна ріки Брід. Втім, через тиждень вони знову возз'єдналися, додавши до спільних клятв обіцянку любити одне одного аж до смерті, незалежно від того, чи існує дно ріки насправді, яка його температура (якщо воно існує) і чи живуть там морські зірки, якщо там взагалі є де жити. Упродовж наступних семи років вони поновлювали свій шлюб тридцять і сім разів, кожного разу продовжуючи список клятв і обіцянок. Коли Йосифу було двадцять два, а Сарі двадцять, вони розлучалися двічі, у, відповідно, двадцять п'ять і двадцять три - чотири рази, а в той рік, коли йому було тридцять, а їй двадцять вісім, вони сходилися і розходилися теж не менш як вісім разів. Коли їм стукнуло шістдесят і п'ятдесят вісім, вони одружилися востаннє, бо через три тижні Сара померла від серцевого нападу, а Йосиф втопився у ванні, їхній весільний контракт дотепер висить на дверях будинку, в який вони то в'їжджали, то з якого з'їжджали - його верх прибитий до поштового ящика, а низ торкається килимка і Ласкаво просимо: