Читаем Высокое стремление: судьба Николая Скрыпника полностью

Виступ на Всеросійській (березневій) нараді партійних працівників на доповідь Й. В. Сталіна «Про ставлення до Тимчасового Уряду». 29 березня 1917 р.; Виступ на VI з’їзді РСДРП(б) при обговоренні питання про явку В. І. Леніна на суд. 27 липня 1917 р.; Вороння піднімається; Доповідь на IV загальноміській конференції фабрично-заводських комітетів Петрограда. 10 жовтня 1917 р.; Привітання І Всеросійської конференції фабрично-заводських комітетів. 17 жовтня 1917 р.; Телеграма Й. В. Сталіну в питанні про становище Української Радянської Республіки в Російській Федерації у зв’язку з укладенням миру з Німеччиною. 4 березня 1918 р.; Виступ на засіданні Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів з питання становища на Україні. 1 квітня 1918 р.; Новий стан в революції на Україні; Співдоповідь та заключне слово на І з’їзді КП(б)У з питання про політичне становище і завдання партії. 8 липня 1918 р.; Доповідь з організаційного питання на закритому засіданні І з’їзду КП(б)У. 11 липня 1918 р.; Виступ на І з’їзді КП(б)У при обговоренні проекту резолюції «Про партію». 12 липня 1918 р.; Виступ на II з’їзді КП(б)У при обговоренні доповідей ЦК КП(б)У і ЦВРК України. 20 жовтня 1918 р.; Промова на І конгресі комуністичного Інтернаціоналу про становище і завдання Комуністичної партії України. 3 березня 1919 р.; Виступ на засіданні організаційної секції VIII з’їзду РКП(б). 20 березня 1919 р.; Настрій у селі. Запис бесіди про політичний настрій селянства Правобережної України, зроблений кореспондентом газети «Коммунист»; За об’єднання революційних сил. Промова на IV Всеукраїнському з’їзді Рад. 18 травня 1920 р.; Національна політика (щодо) малих народів; Донбас і Україна. З історії революційної боротьби на Україні (1917–1918 рр.); Виступ на XI з’їзді РКП(б) при обговоренні доповідей ЦК і ревізійної комісії РКП(б). 27 березня 1922 р.; Жовтень і Комінтерн. (25 жовтня 1917 р. – 7 листопада 1922 р); Виступ від імені комуністичної фракції на VII Всеукраїнському з’їзді Рад у питанні про утворення СРСР. 13 грудня 1922 р.; П’ятиріччя 1-го корпусу Червоного козацтва; П’ятиріччя ЧК на Україні; Промова на IV нараді ЦК РКП(б) з відповідальними працівниками національних республік та областей з питання союзного будівництва. 12 червня 1923 р.; Виступ на VIII конференції КП(б)У при обговоренні звітної доповіді ЦК КП(б)У. 13 травня 1924 р.; Ленін та національна справа; Ленін про Україну; Виступ на засіданні комісії Виконкому Комінтерну про розпуск УКП. 19 грудня 1924 р.; Революційна законність. Доповідь на Всеукраїнській нараді у справі радянського будівництва. 13 лютого 1925 р.; Союз Радянських Соціалістичних Республік; Революційна законність УСРР. Доповідь на сесії ВУЦВК. 22 жовтня 1925 р.; Організатор перемог; До перевиборів нар засідателів; Жовтень і мистецтво революції; Лист до закарпатських робітників і селян з Великої України. 14 листопада 1926 р.; Лінія освітньої роботи в будуванні соціалізму. Промова на Всеукраїнській нараді профспілкових бібліотечних робітників. 7 березня 1927 р.; Завдання комсомолу в культурно-освітній роботі народного комісаріату освіти. Промова на пленумі ЦК ЛКСМУ. 15 березня 1927 р.; Народна освіта за 10 років; Десяті роковини УСРР. Промова на урочистому засіданні ВУЦВК і РНК УСРР. 26 грудня 1927 р.; Ленін як учений. Доповідь на зборах комосередку в Українському інституті марксизму-ленінізму. 4 лютого 1928 р.; VI конгрес Комінтерну. Скорочена доповідь на партактиві в Харкові. 4 вересня 1928 р.; Великий почин; До підсумків річної роботи. Промова на агітпропнараді ЦК КП(б)У в справі марксистської критики та роботи журналу «Критика». 27 грудня 1928 р.; Звіт уряду УСРР. Доповідь та заключне слово на XI окружному з’їзді Рад Київщини. 31 березня 1929 р.; Промова на XVI конференції ВКП(б) про завдання культурного будівництва у зв’язку з прийняттям п’ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР 25 квітня 1929 р.; З минулого про майбутнє; Стан та перспективи культурного будівництва на Україні. Доповідь на XI Всеукраїнському з’їзді Рад. 13 травня 1929 р.; Промова на VI з’їзді Рад Союзу РСР у питанні культурного розвитку національних республік. 22 травня 1929 р.; Проти забобонів. Промова на II з’їзді Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. 30 травня 1929 р.; Комсомол і культурне будівництво; Завдання сходознавства. Промова на відкритті II Всеукраїнського з’їзду сходознавців 1 листопада 1929 р.; Основні засади єдиної системи народної освіти СРСР. Доповідь на Всесоюзній партійній нараді. 27 квітня 1930 р.; Промова на XVI з’їзді ВКП(б) при обговоренні звітної доповіді Центрального Комітету партії. 1 липня 1930 р.; Промова на засіданні президії Комуністичної академії про завдання філософського фронту. 18 жовтня 1930 р.; Культурне будівництво в СРСР. Доповідь на першому пленумі Міжнародного бюро революційної літератури. 10 листопада 1930 р.; Ленін і наука. Доповідь на загальних зборах наукових працівників та винахідників м. Харкова. 20 січня 1932 р.; Завдання правдиста-робселькора. Доповідь на першій загальноміській Харківській конференції робкорів і партактиву. 5 травня 1932 р.; Друга культурна п’ятирічка та завдання освіти. Доповідь на засіданні виїзної колегії Наркомосу УСРР спільно з заводським партійним комітетом, комітетом комсомолу, заводським профкомом і дирекцією Харківського тракторного заводу. 11 червня 1932 р.; Промова на Лютневому пленумі ЦК КП(б)У при обговоренні доповіді С. В. Косіора «Підсумки хлібозаготівель і завдання КП(б)У в боротьбі за піднесення сільського господарства України». 7 лютого 1933 р.; Промова на Червневому пленумі КП(б)У при обговоренні доповіді І. С. Степанського «Про організацію здавання хліба державі в 1933 р.». 10 червня 1933 р.

Перейти на страницу:

Все книги серии История сталинизма

Август, 1956 год. Кризис в Северной Корее
Август, 1956 год. Кризис в Северной Корее

КНДР часто воспринимается как государство, в котором сталинская модель социализма на протяжении десятилетий сохранялась практически без изменений. Однако новые материалы показывают, что и в Северной Корее некогда были силы, выступавшие против культа личности Ким Ир Сена, милитаризации экономики, диктаторских методов управления. КНДР не осталась в стороне от тех перемен, которые происходили в социалистическом лагере в середине 1950-х гг. Преобразования, развернувшиеся в Советском Союзе после смерти Сталина, произвели немалое впечатление на северокорейскую интеллигенцию и часть партийного руководства. В этой обстановке в КНДР возникла оппозиционная группа, которая ставила своей целью отстранение от власти Ким Ир Сена и проведение в КНДР либеральных реформ советского образца. Выступление этой группы окончилось неудачей и вызвало резкое ужесточение режима.В книге, написанной на основании архивных материалов, впервые вводимых в научный оборот, рассматриваются драматические события середины 1950-х гг. Исход этих событий во многом определил историю КНДР в последующие десятилетия.

Андрей Николаевич Ланьков

История / Образование и наука
«Включен в операцию». Массовый террор в Прикамье в 1937–1938 гг.
«Включен в операцию». Массовый террор в Прикамье в 1937–1938 гг.

В коллективной монографии, написанной историками Пермского государственного технического университета совместно с архивными работниками, сделана попытка детально реконструировать массовые операции 1937–1938 гг. на территории Прикамья. На основании архивных источников показано, что на локальном уровне различий между репрессивными кампаниями практически не существовало. Сотрудники НКВД на местах действовали по единому алгоритму, выкорчевывая «вражеские гнезда» в райкомах и заводских конторах и нанося превентивный удар по «контрреволюционному кулачеству» и «инобазе» буржуазных разведок. Это позволяет уточнить представления о большом терроре и переосмыслить устоявшиеся исследовательские подходы к его изучению.

Александр Валерьевич Чащухин , Андрей Николаевич Кабацков , Анна Анатольевна Колдушко , Анна Семёновна Кимерлинг , Галина Фёдоровна Станковская

История / Образование и наука
Холодный мир
Холодный мир

На основании архивных документов в книге изучается система высшей власти в СССР в послевоенные годы, в период так называемого «позднего сталинизма». Укрепляя личную диктатуру, Сталин создавал узкие руководящие группы в Политбюро, приближая или подвергая опале своих ближайших соратников. В книге исследуются такие события, как опала Маленкова и Молотова, «ленинградское дело», чистки в МГБ, «мингрельское дело» и реорганизация высшей власти накануне смерти Сталина. В работе показано, как в недрах диктатуры постепенно складывались предпосылки ее отрицания. Под давлением нараставших противоречий социально-экономического развития уже при жизни Сталина осознавалась необходимость проведения реформ. Сразу же после смерти Сталина начался быстрый демонтаж важнейших опор диктатуры.Первоначальный вариант книги под названием «Cold Peace. Stalin and the Soviet Ruling Circle, 1945–1953» был опубликован на английском языке в 2004 г. Новое переработанное издание публикуется по соглашению с издательством «Oxford University Press».

А. Дж. Риддл , Йорам Горлицкий , Олег Витальевич Хлевнюк

Фантастика / История / Политика / Фантастика / Зарубежная фантастика / Образование и наука / Триллер

Похожие книги