Захар Беркут

Давне громадство давно забуте і, здавалось би, похоронене. Та ні! Чи не нашим дням судилось відновити його? Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби?

Нагуєвичі, дня 1/Х-15/ХІ 1882

Біографія

Іван Якович Франко (1856–1916)

Український письменник, науковець, громадський діяч, людина надзвичайно широкого кругозору. Народився 27 серпня 1856 р. у селі Нагуєвичі сучасного Дрогобицького району Львівської області. Освіту здобув спочатку у Дрогобицькій гімназії, потім — на філософському факультеті Львівського університету. Першими літературними творами були вірш «Народна пісня» та повість «Петрії і Довбущуки», які були надруковані у 1874–1875 рр. у студентському часописі «Друг». Велика творча спадщина Івана Франка є класикою української поезії, прози, драматургії, літературної критики та творів для дітей. Він є автором поетичних збірок «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд», «Смерть Каїна», «Із днів журби», «Semper tiro», філософської поеми «Мойсей», романів «Перехресні стежки» та «Борислав сміється», соціально-психологічної драми «Украдене щастя», дитячих творів «Фарбований Лис» та «Абу-Касимові капці». Помер 28 травня 1916 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові.