Записки коменданта

своєрідна застава по 2000-2500 осіб - організовані загони з чіткою структурою. В Українському домі та в профспілках навчатимуть спостерігачів та формуватимуть агітаційні групи для поїздок до центру і сходу України.

- Але ж на тих, які першими увійшли до Українського дому, завели кримінальну справу...

- Усі розуміють, що це фікція, придумана владою для того, щоб вибити нас з нашої фортеці. Ми нічого не захоплювали. Це, на щастя, розуміли і працівники прокуратури, які прийшли до нас з помаранчевими стрічками на одязі. Та надалі ми хочемо узаконити наше перебування в Українському домі й укласти договір оренди. Мені спершу здавалося, що це неможливо, адже Український дім підпорядковується так званій ДУСІ, Державному управлінню справами, - неконституційній структурі, яку контролює Адміністрація Президента. Зараз укладанням договору займається Роман Безсмертний, відповідальний за наметове містечко.

- Що було найважчим у вашій роботі?

- В останні дні - довести тисячам наших прихильників, що треба повернутися додому. Змусити революціонерів звільнити Жовтневий палац вдалося тільки після того, як їм дозволили поселитися в Українському домі. Більшість активістів, які ні за що не хотіли повертатися до рідних областей, ми таки залишили. Люди потрібні для блокування Адміністрації Президента. За рішенням Центрального штабу, там і надалі будуть цілодобово чергувати люди. Певна кількість добровольців потрібна і для відправлення страйкарів додому. До недавнього часу лише у львівському напрямку щодня йшло до десяти автобусів і близько чотирьох поїздів. Так чи інакше, ми не збираємося назавжди розлучатися з бійцями помаранчевої революції. Ті, які провели в Українському домі кілька днів, які стояли пліч-о-пліч, коли на Європейську площу приїхали п'ятнадцять великих автобусів з прихильниками Януковича, які оточували Адміністрацію Президента у ту фатальну ніч, коли міг бути штурм, - усі вони стали єдиним фронтовим братством. Думаю, після виборів ми сформуємо з них Всеукраїнську громадську організацію.

- Які були найнебезпечніші хвилини в житті революціонерів з Українського дому?