Ірина Сиромятникова
Житіє моє
Цей переклад було зроблено для однієї людини: я захотів, щоби моя старша дитина прочитала цю книжку, а англійська версія, будемо чесні, не дуже… А тепер, коли переклад закінчено, думаю, може, викласти його в цих ваших інтернетах, може, комусь теж захочеться прочитати українською? Першоджерело я читав у процесі викладення автором на самлібі, тому не у всьому погоджуюся з тим, як книжку відредагували для друку. В результаті замість трьох томів, у мене тут два. («Ангелів», третій том у моєму баченні логіки серії, я найближчим часом перекладати не буду, натхнення скінчилося.) Це я до того, що не ображайтеся на деякі структурні розбіжності з оригіналом, це не баґ, це фіча.
Ще — пара слів щодо стилю мови. За моїм твердим переконанням, мова повинна бути
Ну і останнє, стосовно прав на переклад: копілефт Старої Ґадзюби
Книга перша
Студент
I. Острів Короля
Чорними магами не стають, ними народжуються — це аксіома.
Глава 1
Ви тільки не подумайте чорні маги — дуже поважані люди! І забезпечені, до речі. Так вийшло що в цьому чудесному світі багато дивних ірраціональних сил, від яких крижаніє душа, і перед якими білі чарівники безпомічні, мов діти. Люди прагнуть безпеки і люди знають — без чорної магії її не досягнути. Тому справжній чорний маг — вельми високооплачуваний і дефіцитний спеціаліст, Адже відношення білих і чорних у більшості повітів — десять, двадцять, а то і тридцять до одного. Такі вже наслідки нерозумної політики минулих років, яка підірвала генетичну спадковість кращої частини нації. Нащадки розкаялися і усвідомили. Тому нині ситуація така: справжній чорний маг — дуже поважана людина, а от всяких любителів і самоучок кантональна поліція ганяє з неземною силою. Що зрозуміло і природньо: якщо в білого недоумка наслідком помилки будуть підгорілі свічки або град замість дощу, то чорний, спартачивши, ризикує викликати справжнє стихійне лихо. Зомбі, вурдалаки, хижі невидимки, незгасні пожежі, епідемія смертного сну — ось лише деякі, далеко не верхні рядки списку. У зв’язку з цим всі чорні маги є військовозобов’язаними і поголовно працюють на державу, а чорну магію сором’язливо іменують бойовою. Профанам у нашому ремеслі не місце!
А тепер поясніть, як у такій обстановці розробляти навики? Я вже мовчу про на тему дрібного підробітку, такого необхідного всякому студентові.
Допустимо, ще на першому курсі я міг собі дозволити підробляти миттям посуду чи подачею їжі у кнайпі, але поступово виявилося, що тратити стільки часу на всяку фігню — розкіш, яку я собі дозволити не можу. Заради жалюгідних пари сотень крон зараз я ризикував погубити своє світле (фігурально кажучи) майбутнє. Мені потрібне було зайняття яке б дозволяло заробляти потрібні суми за кілька годин на тиждень, в іншому випадку мене чекали шість років аскези, посту і самообмеження: ґрант від фонду Роланда Світлого покривав витрати на житло і навчання, а от того утримання, яке висилали мені найдорожчі родичі, у великому місті вистачало лише на хліб і молоко. Можна було, звичайно, позичити на життя під майбутні прибутки у банку Ґуґенцольґерів, як робило багато студентів, але це означало б що добрих років десять після закінчення Редстонського Університету вищої магії я буду належати не собі, а цим горбатим скнарам. Нафіг, нафіг!