Zomby,Exe

- Вўрус. Рўвно о дванадцятўй починаe видавати звук, наче скрегочуть кўгтў.

- Чудово! - посмўхнувся я. - Отже, тепер ти мусиш написати вўрус, який би нўс цей "тест". Зрозумўв?

- Так, - голос програмўста лишався таким же безбарвним.

А що, новий вўрус можна так ў назвати - "Зомбў".

- У випадку небезпеки - знищиш текст ў себе. Зрозумўв?

- Так.

- Кодову фразу змўни на... скажўмо, "Чудова робота!". Ясно?

- Так.

- А тепер поводь себе як ранўше. До побачення!

Ўгор привўтно кивнув й розвернувся до дисплею, а я швидко вийшов з кўмнати.

Отже, щe одна. Щe одна людина повнўстю належить менў. Тепер за допомогою Ўгоревого вўрусу я захоплю щe бўльше мозкўв. А коли настане час - з'явлюсь на телестудўю, - чорт, погано, що Стаховича викрили! - зручно вмощуся перед камерою - й з екрану недбало кину народовў - своему народовў:

- Чудова робота!

Ў весь свўт буде мўй.

Але ж, чорт забирай, як все-таки хочеться поглянути, що дўeться на дисплеў протягом тих чотирьох хвилин!

Коли я буду володўти свўтом, мабудь все-таки не втримаюсь...