Джузеппе Томази ди Лампедуза (1896–1957) — представитель древнего аристократического СЂРѕРґР°, блестящий СЌСЂСѓРґРёС' и мастер глубоко психологического и животрепещуще поэтического письма.Роман «Гепард», принесший автору посмертную славу, давно занял заметное место среди самых СЏСЂРєРёС… образцов европейской классики. Луи Арагон назвал произведение Лапмпедузы «одним из великих романов всех времен», а знаменитый Лукино Висконти получил за его экранизацию с участием Клаудии Кардинале, Алена Делона и Берта Ланкастера Золотую Пальмовую ветвь Каннского фестиваля. Великая книга впервые была переведена на СЂСѓСЃСЃРєРёР№ более СЃРѕСЂРѕРєР° лет назад под названием «Леопард». Теперь она возвращается в Р оссию — в новом переводе и под СЃРІРѕРёРј истинным именем.Время действия романа — 60-Рµ РіРѕРґС‹ XIX века, когда Джузеппе Гарибальди возглавил движение за объединение Р
Вячеслав Анатольевич Егоров , Джузеппе Томази ди Лампедуза , Джузеппе Томазі ді Лампедуза , Михаил Викторович Соболев
За життя Джузеппе Томазі ді Лампедуза (1896–1957), представник одного з найаристократичніших родів Сицилії, так і не дочекався, коли ж його роман надрукують видавці. Це вже потім, після смерті, була слава одного з найвидатніших романів італійської літератури, були сотні перевидань та перекладів багатьма мовами світу, була екранізація Лукіно Вісконті, що здобула Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю…Це не просто історія життя Гепарда, князя Фабріціо Корбера ді Саліна, не просто історія Сицилії, це розповідь про тяжкі пошуки Італією, що тільки-но стала вільною та єдиною, свого шляху. Князь не проти змін, але він бачить, що ідеали свободи поступаються місцем більш «звичним» явищам — безкінечній гонитві за грошима та владою. Тому він сумно констатує: «Ми були гепардами, левами, а ті, що прийдуть нам на зміну, будуть шакалами та гієнами. Але ким би ми не були — гепардами, шакалами, баранами, — ми завжди вважатимемо себе сіллю землі…»
Джузеппе Томазі ді Лампедуза