Пора заканчивать бесконечную беготню от агентов Департамента Магического Контроля; время создать свой клан и стать легальным Искателем, живой легендой Москвы — Некромантом. Но что увидят в этом клане другие — объединение воинов или культ? И кто ещё, кроме старых знакомых, отреагирует на его создание?Обложка — OniKage.
А. Командор , А. Х. Ночной , Дима Барт , Дмитрий Гуленко , Любко Дереш
О новой книге Любко Дереша «Голова Якова» интереснее говорить не в контексте эволюции Дерешевого письма, а в контексте эволюции самого Дереша. «Чудо-ребенок» новейшей украинской литературы, быстро получив известность и популярность не только среди отечественных, но и среди зарубежных читателей (книги молодого автора переведены и изданы на многих языках), вскоре исчез из топов литературных дискуссий и окололитературных тусовок.Роман Дереша – идеологичен, пусть даже идеологию эту понимает и исповедует только один человек – сам автор. При этом книга перенасыщена и общедоступными, можно сказать – трендовыми идеологемами. Здесь и так называемая «новая религиозность», и хипстерство, и опыт всяческих новейших «тренингов», и еще черт знает что. Все вместе это составляет для автора тот гумус, из которого в итоге должны прорасти его, автора, индивидуальная идеология, и частная, едва ли не субстанциальная религиозность. А нам, читателям, остаются рискованные путешествия по этим дремучим джунглям солипсической целлюлозы. Перевод: З. Баблоян
Любко Дереш , Любомир Андреевич Дереш
«Намерение!» – это новый роман Любко Дереша. Он вышел в 2006 году и в Европе был издан огромными тиражами. На русском языке публикуется впервые.…У простого сельского мальчишки с мультяшным именем Петя Пяточкин внезапно обнаруживается невероятный дар – феноменальная память. Со временем привыкнув к этому дару, он начинает понимать, что дано это ему не просто для забавы, а для… А, собственно, для чего? Для того, чтобы выйти на качественно новый, высший уровень своего существования как личности? Для того, чтобы уметь находиться одновременно в параллельных мирах? Для того, чтобы выбрать собственный путь, который он должен пройти непременно один, и завершить его? Или все же не завершить?..
Один з перших романів ще зовсім юного автора, в якому він з дивною для його віку сентиментальністю описує жорстокі забавки тінейджерів. Головний герой, що приїхав на канікули у маленьке західноукраїнське містечко, відверто розповідає історію стосунків, котрі привели до вбивства. Комплекси, страхи, сексуальні бажання, приховане і явне суперництво, музичні уподобання і стереотипи місцевої «моди» — усі мотиви, актуальні для світу підлітків, Дереш розгортає через аморальність, до якої ставиться без надмірної критики. Деякі з героїв «другого плану» у цьому романі стали повноцінними персонажами роману «Культ», а певні сюжетні «ходи» набули там цікавого розвитку.
Любко Дереш
Влітку на далекій полонині в Карпатах відбувається молодіжний з'їзд неформалів Шипіт. Сюди приїжджає Гер, у якого є домовленість із невідомими людьми: вони мають приїхати, аби організувати фестиваль у фестивалі – фест самогубців. Упродовж двох днів збираються шестеро майбутніх мерців: юна мазохістка, екстрасенс-невдаха, двійко дівчат із фобією переслідування, розчарований молодий програміст і Гер – панк та алхімік з глибокою душевною травмою. Незрозумілі, несподівані події, неформальні герої, танці навколо вогнища, сеанси «шаманотерапії» не залишають часу на роздуми, вони обрушуються на всіх без винятку «самогубців», призводячи до трагічного фіналу.
Перший роман молодого автора відразу набув розголосу серед читацької аудиторії, а в деяких колах, немовби виправдовуючи свою назву, став майже культовим. Напружена інтрига, динамічний сюжет, яскраві образи, вишуканий гумор — ось складові його успіху. В той же час «Культ» став своєрідним підсумком більшості літературних пошуків 90-х років минулого століття.
Сам автор назвав роман, над яким працював 5 років, алхімічною комедією.Тривалу історію написання нової книжки сам Любко Дереш пояснює так: «За царя Гороха, коли людей було трохи, роман «Голова Якова» носив назву «Як стати Богом і не заплакати». Тоді я ще не знав, що цей роман стане для мене однією з найзапекліших (і найтриваліших) робіт над літературним твором. За п'ять років, поки писався роман, я встиг зненавидіти літературу, простити їй все і знову полюбити, заблукати у власному творінні і щасливо віднайтися, врешті, розчинити готовий уже роман «Як стати Богом…» в кислоті і випити, в кращих традиціях 60-х, цю юшку до дна. Рукописи хоч і не горять, зате добре розчиняються».Геніальний композитор Яків дістає незвичну пропозицію від свого брата, політтехнолога: написати симфонію до Євро-2012. Замовники — таємничі темні отці. Невже він створюватиме музичний пролог до апокаліпсиса? Рідна домівка стає для нього мистецькою в'язницею. І навіть попри постійну присутність у його житті чотирьох жінок-муз жодна нота не лунає в голові Якова. Щоб віднайти потрібні звуки, йому доведеться зіграти на найпотаємніших струнах душі, а, може, вмерти і відродитися знову.
Нова книжка молодого українського письменника складається з двох повістей та оповідання. Перед нами постає зовсім несподіваний і трохи загадковий Любко Дереш…Так, це дуже дивна історія, сумна та загадкова… Вона не має ані свідків, ані спостерігачів, але ж звідкись ми її знаємо. Що насправді спричинило дивовижне перетворення молодого аспіранта Віденського університету, лінґвіста, безтурботного молодика Стефана Лянґе, що занурило його у чужу долю, піднесло аж до самого Бога, а відтоді призвело до його кінця чи-то початку?«…Сім, шість, п’ять…» — зворотний відлік. За якусь мить світ розколеться на до й після. І тієї ж самої миті, після грандіозного спалаху, на який так довго чекала купка науковців і військових, розколеться навпіл світогляд Роберта Оппенгеймера — творця та руйнівника. Хто він — містер Оппенгеймер? Геніальний науковець? Філософ-спостерігач? Миротворець чи той, що несе смерть?Що в нього було? Та все, що потрібно віндсерферові, — вітер, ідеальні хвилі на Акабській затоці, невблаганне єгипетське сонце та черговий косяк, що забезпечить неперевершений кайф, ну й, звісна річ, дошка й вітрила. Тож що трапилося, друже, звідки з’явився той внутрішній голос із його прямими запитаннями, що, здається, йде з самого серця? І ось тут з’являється страх, а з ним боягузливе бажання втекти. Тримайся, герою, якщо ти дійсно герой… Може, саме час зустрітись із собою, справжнім собою у власному серці.ГЕНІЇ ТА ГЕРОЇ ЗАВЖДИ САМОТНІ…