Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Тим часом Росії було потрібно створювати картинку об'єктивності «загальнокримського референдуму». У ЦВК Росії заявили, що планують направити до Криму своїх спостерігачів — відповідну заяву зробив її голова Владімір Чуров: «До Криму поїдуть голови виборчих комісій восьми суб'єктів РФ. Про те, чи стежитиме ЦВК за травневими виборами [в Україні. — Прим. ред.], поки рано говорити»535.

А от в ОБСЄ повідомили, що не розглядають і не збираються розглядати надіслане вчора запрошення від кримських сепаратистів на їхній псевдореферендум. ЛІГАБізнесІнформ передало слова прес-секретаря ОБСЄ: «Крим не має повноважень запрошувати спостерігачів, тому що є регіоном, а не державою й не окремим членом організації»536.

Паралельно із засіданням ВРК відбулося засідання Верховної Ради України. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк із трибуни ВР України оголосив ключові аргументи проти проведення референдуму: «Від імені уряду України заявляю про те, що ніякої легітимної влади у вигляді так званого уряду Автономної Республіки Крим на території автономії не існує. Це угруповання бандитів, що захопило неконституційним чином владу й підтримується російськими військовими. Саме тому по Криму ми повинні почати загальнонаціональний політичний діалог. І уряд до цього готовий. Але цей діалог не проводитиметься під дулами пістолетів і під російськими танками. <...> Я отримав дані про те, як зараз люди живуть в Абхазії. З 5 мільярдів доларів, які були обіцяні, прийшло всього-на-всього 500 мільйонів, які були розкрадені злочинними так званими сепаратистськими урядами, що знаходяться на відповідних територіях. У людей немає ні зарплат, ні роботи, ні безпеки. Я вже не кажу про те, що там забули, як відпочивальники виглядають. Зате там є бандформування, бандугруповання, там зруйновані санаторії, там іде торгівля зброєю, наркотиками — ось що відбувається на цих територіях. Такої долі хочуть «зелені чоловічки», які зараз їздять — у загальному числі 18 тисяч людей — по території Криму» 537.

ВР України провалила зміни до Закону про вибори Верховної Ради Криму, які підтримали лише 215 депутатів. Законопроект передбачав закріпити додаткові гарантії реалізації принципів проведення виборів і таємниці голосування, право громадян на участь у виборчому процесі, зокрема в передвиборній агітації. Документ також пропонував дозволити військовослужбовцям, які мають право голосу, голосувати на звичайних виборчих дільницях, що розташовані за межами військових частин (формувань).

Перед депутатами виступив глава Міноборони Ігор Тенюх. Він заявив, що РФ сконцентрувала біля кордонів України до 220 тисяч своїх військових: «Крім того, у розпорядженні військових Росії перебуває 1800 танків, понад 400 вертольотів, 150 літаків і близько 60 кораблів. У Збройних Силах України лише тактика й бойовий дух. Із 41 тисячі Сухопутних військ фактично готовими виявилися лише 6 тисяч. Ми ніколи не розглядали небезпеку з боку Росії та не проводили відповідних навчань»538.

Цього дня Тенюх зробив достатньо контроверсійні заяви на фоні тиску, переслідувань і залякувань, яким піддавалися українські військовослужбовці та члени їхніх родин. Офіційний його виступ був навдивовижу оптимістичним, зокрема йшлося про відсутність будь-якої агресії з боку російських збройних сил: «Де-юре відкритої агресії немає, Росія офіційно не визнає присутності своїх військ у Криму, називаючи їх «загонами самооборони». Тому будь-які активні дії української армії щодо стабілізації ситуації в Криму можуть бути представлені міжнародному співтовариству як застосування сили проти власного населення»539. Відтак стала зрозумілою неймовірна відірваність Міністерства оборони від реалій на півострові.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука