Читаем Анексія: Острів Крим полностью

Лідери західних країн нарешті почали усвідомлювати, що мирного розв’язання Кримської кризи вже не буде. З відповідною песимістичною заявою виступив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр: «Перед референдумом у Криму, який має відбутися 16 березня, надії на дипломатичне розв’язання українсько-російської кризи майже не лишилося».

Між тим європейська преса почала оприлюднювати перші попередні санкційні списки Європейського Союзу, у яких фігурували більшість оточення російського президента Владіміра Путіна. Так, видання  EUobserver опублікувало такий імовірний список, до якого увійшли Алєксандр Бортніков (глава ФСБ РФ), Сєргєй Шойгу (міністр оборони), Ніколай Патрушев (секретар Радбезу), Алєксандр Вітко (командувач ЧФ), Владіслав Сурков, Сєргєй Глазьєв. Згодом саме їхні прізвища з’являться у санкційних списках ЄС, США, Канади, Японії та інших країн.

Філарет під час прес-конференції заявив: якщо Крим «відділиться», окупаційна влада заборонить діяльність УПЦ КП на півострові, а УПЦ МП буде підпорядкована напряму Москві. На жаль, передбачення Святійшого Патріарха справдилося на 100%.

Перебої охопили всі поштові сервіси в Криму. Після «Нової пошти» також фактично припинили поставки в обидва боки «Автолюкс» і «Делівері».

Прагнучи захистити окупований півострів, Росія доставила в Крим «Убивцю авіаносців». За даними джерела «Известий в Украине», «на територію АРК прибули 64 „КамАЗи“ без номерних знаків, навантажених морськими контейнерами. Найімовірніше ці контейнери — не що інше, як потужний російський контейнерний ракетний комплекс „КЛАБ-к“, здатний вражати й наземні об’єкти, і військові кораблі будь-якого класу на відстані до 300 кілометрів. У військових колах ці установки називають „убивцями авіаносців“».

Західна преса давала ґрунтовні аналітичні висновки щодо нелегітимності проведення кримського референдуму. Коментарі давали авторитетні міжнародні юристи, щоправда їхні, навіть найнеупередженіші аналізи вже не могли нічого змінити.

ТСН подав аналіз французької Liberation правових підстав для кримського референдуму: «Крим не має права відділятися, бо він не Косово й не Шотландія». Liberation цитує професора міжнародного права Жан-Марка Тувенена: «Право на самовизначення було визнане в умовах колонізації. У разі Криму слід радше говорити про приєднання до іншої країни. Тому про право на самовизначення тут не йдеться. А Хартія ООН, створена державами для держав, не заохочує сецесію»588.

На противагу «Листу 511» своє звернення опублікувала ініціативна група з проведення Конгресу інтелігенції «Проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», яке підписали відомі російські музиканти, критики, письменники, актори Лія Ахеджакова, Міхаіл Єфрємов, Андрєй Макарєвіч, Андрєй Піонтковскій, Артємій Троіцкій, Віктор Шендеровіч та інші.

Розшарування серед російської опозиції було найбільш яскравим саме на тлі кримських подій. Один із так званих світочів демократичної журналістики й головний редактор радіостанції «Эхо Москвы» Алєксєй Вєнєдіктов шокував ліберальну російську громадськість і багатьох в Україні заявою: «Я вважаю, що там [у Криму. — Прим. ред.] діють російські сили, але в мене немає доказів. Президент вирішив, що його історична роль полягає в збиранні „руського міра“, російських земель. І він вирішив, що зараз сусідня держава як держапарат слабка, і в цей момент прийшов час вимагати те, що він уважає своїм. А те, що він уважає Крим російським, — це очевидно. Існує загальне розуміння в Росії, що Крим — історично російський, він абсолютно випадково дістався Україні. Проведіть опитування, і понад 80% населення, а може й більше, підтвердять це. Державна російська еліта теж так вважає. Інша справа, чи прийшов час повернути його і в який спосіб? Я вважаю, і кажу своїм друзям — якщо ви вважаєте, що Крим російський, чому ми його крадемо? Давайте його заберемо: нехай будуть механізовані бригади під російськими прапорами, а не якісь увічливі мовчазні люди зі споротими шевронами»589.

Одне з найпопулярніших російських мережевих видань Лента.Ру вийшло з розслідуванням, у якому доводилося, що сфальсифіковано навіть саме голосування в Раді Федерації РФ, яким схвалено введення військ у Крим. У розпорядженні видання Лента.Ру є скріншоти, зроблені протягом п’яти хвилин під час реєстрації членів Ради Федерації. З них чітко зрозуміло, що насправді не було кворуму під час ухвалення цього рішення. Тобто росіяни, поспішаючи, навіть не спромоглися це рішення ухвалити легітимно.

На самому початку засідання Валентина Матвієнко просить сенаторів («усіх, хто зміг приїхати») «уважно» зареєструватися. Сенатори реєструються невдало. Електронне табло показує, що кворуму немає: треба, щоби зареєструвалися не менше 84 сенаторів, але в залі присутні лише 78 (на запису — 0:01:20).

Перейти на страницу:

Похожие книги

Пёрл-Харбор: Ошибка или провокация?
Пёрл-Харбор: Ошибка или провокация?

Проблема Пёрл-Харбора — одна из самых сложных в исторической науке. Многое было сказано об этой трагедии, огромная палитра мнений окружает события шестидесятипятилетней давности. На подходах и концепциях сказывалась и логика внутриполитической Р±РѕСЂСЊР±С‹ в США, и противостояние холодной РІРѕР№РЅС‹.Но СЂРѕСЃСЃРёР№СЃРєРѕР№ публике, как любителям истории, так и большинству профессионалов, те далекие уже РѕС' нас дни и события известны больше понаслышке. Расстояние и время, отделяющие нас РѕС' затерянного на просторах РўРёС…ого океана острова Оаху, дают отечественным историкам уникальный шанс непредвзято взглянуть на проблему. Р

Михаил Александрович Маслов , Михаил Сергеевич Маслов , Сергей Леонидович Зубков

Публицистика / Военная история / История / Политика / Образование и наука / Документальное