Анексія: Острів Крим

Лента.Ру: «У залі чутна репліка Матвієнко після невдалої реєстрації: „А? Збій якийсь у машині, так?“ (На запису — 0:01:27). Потім Матвієнко каже, що частина сенаторів, котрі запізнилися, попросили „приєднати“ їхні голоси. Відбувається поіменна перереєстрація: кворум є, табло показує, що в залі 85 сенаторів (на запису — 0:03:14)».

«Кворум є, притому що в нас ще кілька людей на підході», — коментує Матвієнко та оголошує засідання відкритим. Починається голосування по порядку денному (на запису — 00:05:50), який у цілому схвалюють вже не 85, а 89 сенаторів.

Ще за кілька хвилин Рада виступає за процедуру відкритого голосування (на запису — 00:08:46). Це рішення схвалено, але наразі проголосували не 89, а 87 осіб. При цьому, система показує, що голосували всі 100 відсотків присутніх.

Ще за сорок хвилин (00:48:56) сенатори голосують за припинення дебатів. Рішення прийняте, на табло знову 87 голосів «за».

Потім Рада Федерації голосує за схвалення звернення Владіміра Путіна (00:51:19). На табло — 90 осіб «за».

На основі цих аргументів видання доходить висновку, що голосування відбулося з порушенням регламенту, що ставить під питання легітимність усієї процедури.

Лихоманка захоплення державних українських підприємств не давала спокійно спати всьому самопроголошеному керівництву АР Крим. Після захоплення бійцями «самооборони» Аксьонова другого в Україні нафтопереробного підприємства свою заяву зробив і Володимир Константинов. За його словами, уряд Криму та ВРК уже підготували список найбільш ласих державних активів, які залишалися на півострові, куди мали ввійти одне з найбільших в Україні газовидобувних підприємств «Чорноморнафтогаз», найстаріше й найавторитетніше в Україні виноробне підприємство «Масандра» й безперечний бренд українського Криму — дитячий табір «Артек».

Константинов, не криючись, визнав, що однією з цілей окупації півострова було захоплення газоносних шельфів, і заявив, що Крим без жодних умов збирається передати газоносні родовища «Газпрому», оскільки: «Потрібно, щоби видобутком нафти й газу займалася Росія, „Газпром“. Це не наша тема», — не тема кримського сепаратистського уряду.

Чи не вперше в контексті запровадження санкцій авторитетне економічне американське видання Bloomberg заявило, що західні країни розглядають щодо Росії в якості базового так званий «іранський сценарій». Він був застосований після ісламської революції 1979 року, яка скинула легітимного керівника країни шаха Мохаммеда Реза Пехлеві та привела до влади радикальних ісламістів на чолі з аятолою Хомейні. Один із найжорсткіших, цей сценарій передбачав, зокрема, блокування будь-яких банківських рахунків, припинення кредитування іранських компаній, замороження іранських державних резервів за кордоном. Згодом запроваджені США та ЄС проти російської економіки санкції базуватимуться переважно саме на ньому, щоправда, за кількома винятками.

Відповідно до постанови Радміну АРК № 12-Д/14 «Про регулювання діяльності банківської системи на території Автономної Республіки Крим в умовах політичної нестабільності» 13 березня на півострові було запроваджено обмеження на зняття грошей у банках до 300 грн. Але вгамувати паніку серед населення це вже не могло — черги до банкоматів люди займали ще з ночі.

Україна ж готувалася до неминучого: Росія, схоже, продавить свій «загальнокримський референдум», бо всім було зрозуміло — Путін не збирається зупинятися й хоче за будь-яку ціну анексувати український Крим. Відтак журналісти помітили на «кордоні» Херсонщини та Криму додаткові підрозділи українських військових, що зрештою підтвердила прес-служба Міноборони України, повідомивши, що разом із військовими чергуватимуть працівники МВС, ДАІ та СБУ.

Російська пропаганда в цей час працювала в Криму на повних обертах: бюджетникам півострова обіцяли «щасливе» життя в складі РФ. За інформацією сайту Керчь.ФМ, учителів керченських шкіл, училищ та університетів зібрали в міському культурному центрі ім. Богатікова на зустріч із ректором Московського державного університету технологій і управління та довіреною особою президента Росії Валєнтіною Івановою.

Щоправда, з проведенням «загальнокримського референдуму» не все було гладко. В історію однозначно ввійде сміливий і мужній учинок невідомих українських патріотів, які напередодні на території окупованого півострова, зокрема в найбільшому туристичному місті — Ялті, поширювали листівки, у яких закликали українських громадян не підтримувати входження Криму до складу Російської Федерації. У листівках кримчанам нагадували також, які «зручності» їх очікують після відділення від України та приєднання до Росії. Про цей учинок повідомив у Facebook кримський активіст Віталій Чорний і пообіцяв: «Кримські активісти-патріоти планують продовжувати цю добру справу по всіх містах».