Без права на реабилитацию. Часть 2

Николай Владимирович сказал, что после развала СССР и

провозглашения независимой Украины у него была некоторая

надежда, что будут проведены определенные изменения в

политической жизни страны, обязательно будут сохранены и получат

новое развитие реальные достижения советской власти. Однако

вскоре стало ясно, что если при советской власти были великие

259

достижения и трагические заблуждения, то при "незалежнiй" Украине

- сплошные провалы без всякой надежды на положительные

результаты в обозримом будущем. Тогда же он сказал, что в силу

психологических особенностей галицийские националисты и их

самая агрессивная часть - оуновцы - более стойкие носители

эсэсовских традиций, чем сами немцы-эсэсовцы. 19 декабря 2003 г.

по разным каналам телевидения сообщили, что установленный

памятник советскому солдату-освободителю в Берлине, в Трептов-

парке реставрируется, то есть немцы признают День Победы,

уважительно относятся к памятникам.

А галицийские националисты двенадцать лет пытаются

отменить День Победы, называют его днем "скорби", снимают и

оскверняют памятники, избивают ветеранов Великой Отечественной

войны и не несут за это никакой ответственности. 9 мая 2003 г. во

Львове на Марсовом поле мы наблюдали, как свирепствовали

галицийские националисты. И этот бандитизм повторяется ежегодно.

Подводя итог нашим беседам, Николай Владимирович сказал,

что интеллектуальная, психологическая, моральная и религиозная

несовместимость Галичины и Украины является очевидной и

печальной реальностью. Все что делали и делают галицийские

националисты вредно для Украины, для России и даже для Галичины.

Они готовы совершить любое преступление для осуществления

националистической идеи, неизбежно ведущей к деградации и

развалу Украины.

Николай Владимирович передал нам, его единомышленникам,

часть своего архива для использования в объективном освещении

исторических событий, для разоблачения фальсификаторов,

клеветников, предателей, бывших и настоящих агентов спецслужб

Германии и США.

Свой вклад в дело установления Истины Николай

Владимирович осуществлял до последних дней своей жизни: написал

книги, выступал печати, участвовал в работе ветеранской

организации Черкасской области, встречах с молодежью.

Львов -Москва ,январь 2004

Примечания

260

*Николай Владимирович Струтинский во время Великой

Отечественной войны воевал в составе партизанского отряда

Дмитрия Николаевича Медведева и был ближайшим помощником

легендарного разведчика Н .И .Кузнецова в его оперативно -боевой

деятельности .После войны Н .В .Струтинский работал в органах

государственной безопасности Львовской области .

**О деятельности украинских националистов ,их террористических

акцияхпротив войнов Красной Армии и сотрудничестве с немецким

командованием см :. "Обозреватель - Observer". 2003.№ 2.

261

ЗАЯВА

Комітету ветеранів війни Ради організації ветеранів України

Президенту України ЮЩЕНКУ В.А.

Голові Верховної Ради України ЛИТВИНУ В.М.

Прем’єр-міністру України ТИМОШЕНКО Ю.В.

Міністр праці і соціальної політики України В.А.Кириленко, за

повідомленням Укрінформу, зробив заяву, що міністерством під-

готовлено для розгляду Кабінетом Міністрів України і Верховною Ра-

дою України законопроект «Про внесення змін до Закону України»

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Характери-

зуючи проект документу, міністр зазначив, що його завданням є «по-

перше, відновити історичну справедливість і прирівняти в правах усіх

українців, що воювали на фронтах Другої світової війни, по-друге,

сприяти примиренню ветеранів різних армій і, головне, надати всім

ветеранам відповідний статус і соціальні гарантії.

Ветеранам УПА названим законопроектом буде установлено

статус учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни, що

надасть можливість цим літнім людям користуватися всіма належними

їм соціальними пільгами».

Міністр і автори проекту зовсім проігнорували різницю правової

і моральної сторін участі у війні ветеранів Великої Вітчизняної і

бойовиків УПА. Ними штучно прийнято за критерій справедливості

етнічній фактор. Зовсім не взято до уваги, що цілі ветеранів і бойовиків

були різні, як і мотивація участі у війні. При цьому грубо і цинічно

знехтувана істина, за яку ветерани Великої Вітчизняної війни боролися

та проливали кров, захищаючи свій народ, свою землю та народи

Європи від фашизму. Червона Армія на той час була основною частиною

антигітлерівської коаліції.

УПА ж вела боротьбу у співдружності і на користь гітлерівської

Німеччини та її сателітів. І цього ніхто не може заперечити.

Невже це рівнозначні, рівновеликі внески в розгром фашизму, в

Перемогу над ним, щоб надати рівні права тим, хто воював по різні

сторони фронту? Істина також у тому, що якби перемогла гітлерівська

Німеччина, не було б а ні України як держави, а ні українського

народу як етносу!

262

Радикально-націоналістичні сили та підтримуючі їх державні

структури, порушуючи національне і міжнародне право, намагаються

силою вдатися до Закону та адміністративно-політичним шантажем

реабілітувати ідеологію і практичну діяльність ОУН-УПА та їх

бойовиків. І це при тому, як стверджує відомий канадський дослідник